Перспективи впровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні.

Загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування: проблеми впровадження

Медична допомога, її види та правове регулювання

Можна виділити такі основні моменти, що стримують впровадження обов’язкового державного медичного страхування:

1. відсутність відповідної нормативної бази, медичних стандартів та фінансових стимулів для лікарів;

2. недостатнє фінансування медичного сектора, нераціональне використання фінансових ресурсів, а також той факт, що система охорони здоров’я, сформована ще за часів СРСР;

3. не проводиться капітальний ремонт медичних закладів, не закуповується дороге та високоякісне обладнання, не поліпшується існуюча мережа;

4. для управління системою державного соціального страхування недостатньо навичок , які мають на даний час працівники системи охорони здоров’я;

5. на першому етапі введення системи державного страхування попит на послуги зросте, а сфера охорони здоров’я є нестабільною та непідготовленою, тому це може одразу призвести до інфляції цін на медичні послуги, а доступ до них зменшитися.

6. відсутність договірної форми відносин між платником з одного боку та постачальником послуг. Це робить систему медичного обслуговування непрозорою та несправедливою.

Вже 10 років наші парламентарі намагаються ввести його в Україні. За цей час було підготовлено, розглянуто і відхилено 7 законопроектів про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування, починаючи з 2000 року. З кінця 2007 року у Верховній Раді перебуває 1 законопроект, який отримав фінансово-економічне обгрунтування і висновки профільних комітетів. Проте він ніяк не може потрапити на читання до сесійного залу Верховної Ради.

Згідно з цим законопроектом планується:

1. Замість Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням створити Державний фонд загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Це спеціальний фонд, у якому повинні акумулюватися всі кошти, що надходитимуть від страхування. Цими коштами будуть розпоряджатися керівні органи фонду, у складі яких є представники від органів державної влади, роботодавців та громадян. Додатково з цих коштів створюється резервний фонд, який буде розміщуватися на депозитному рахунку, визначеного Кабінетом міністрів України банку. Ще планується проводити утримання самого фонду за рахунок зібраних від страхування коштів.

2. Договори про медичне страхування працюючого населення будуть укладати страховик (мається на увазі Фонд загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування) з роботодавцями, перераховуючи кошти до самого Фонду.

Додатково договір із Фондом повинні укласти і всі лікувальні установи, яким будуть виділятися кошти і які зобов’язані надати безоплатну (відповідно до статті 49 Конституції України) медичну допомогу, у пакеті медичних послуг всім, хто звернеться з документом, що підтверджує медичне страхування. Такий пакет буде визначатися кожен рік КМУ, а затверджуватися Верховною Радою разом з прийняттям Державного бюджету України. Медична допомога, яка буде виходити за рамки цього пакету послуг буде надаватися згідно з тарифами, розробленими Міністерством охорони здоров’я України.

3. Основними платниками до Фонду за таких умов є роботодавці. Вони повинні відраховувати певний відсоток від заробітної плати своїх працівників до Фонду. Особи, які не працюють мають право самостійно добровільно укласти договір про медичне страхування із страховиком, сплачуюючи відповідно щомісячно певну грошову суму. Окрема категорія громадян (неповнолітні, непрацездатні, інші пільговики) отримує медичне страхування за рахунок бюджетних коштів органів місцевого самоврядування.

Додатково виділяються бюджетні дотації, спрямовані на розвиток галузі і надходять на рахунки Фонду. Не виключається можливість стягнення із заробітної плати працюючого населення 1-2 %, залежно від її розміру.

Даний законопроект є базовим для запровадження державного соціального медичного страхування, але з юридичної точки зору пропоную внести наступні зміни :

- забезпечити розміщення коштів резервного фонду на депозитному рахунку Національного банку України, що гарантує їхню збереженість і видачу у разі необхідності;

- надати лікувальним установам статус суб’єктів господарювання, а саме з бюджетних установ перетворити на державні підприємства, з метою отримання ними можливості укладання договору з Фондом. З правової точки зору для вирішення цього питання необхідне прийняття Закону України «Про заклади охорони здоров'я України»;

- надати право лікувальним установам самостійно визначати напрями розподілу отриманих коштів, а саме: на підвищення оплати праці медпрацівників, чи ремонту приміщень, чи закупівлю необхідного обладнання або медпрепаратів, поклавши відповідальність за використання цих коштів на конкретну посадову особу, наприклад, на головного лікаря. В цьому плані система тендерних державних закупівель непотрібних медпрепаратів вичерпала себе; - надати допомогу тим страховим компаніям, які вже самостійно почали проводити медичне страхування осіб, оскільки їх може бути витіснено з ринку послуг.