Суть контрактної форми найму
Методи підбору персоналу
Підбір персоналу – це вивчення психологічних, професійних і ділових якостей працівника, у відповідності з робочим місцем (посадою), проводиться поетапно.
Етапи підбору персоналу:
1. аналіз заяв на конкретні робочі місця, професії та посади спеціалістів і керівників (які відповідають вимогам професії чи посади; не відповідають вимогам у даний час, але їх можна навчити; не відповідають вимогам і їм слід відмовити);
2. вивчення документів та інформації з попереднього місця роботи, анкетного опитування, рекомендацій осіб, що знають кандидата;
3. співбесіда з кандидатами (досвід роботи на посаді чи за фахом, що вміють робити, що хочуть робити, чому звільнилися з попереднього місця роботи);
4. тестування (оцінка якостей кандидата);
5. оформлення на робоче місце: складання характеристики на нового працівника, відкриття особової справи, ознайомлення з умовами та оплатою праці, укладання контракту, видання наказу щодо прийому на роботу:
Найпоширенішими методами підбору персоналу є:
- аналіз анкетних даних включає: біографічний метод (аналіз особових документів) і контент – аналіз (аналіз змісту тексту, який досліджується, наприклад, особового листка);
- тестування (більш точно визначає відповідність претендента певній посаді);
- метод вибіркових випробувань – демонстрація можливостей працювати з апаратурою, ЕОМ;
- метод моделювання – різні форми імітації конкретних ситуацій;
- експертиза почерку – це різновид тестування, що ґрунтується на теорії, згідно з якою почерк людини досить об’єктивно відображає її особисті якості, в т.ч. виконувати певні виробничі функції;
- співбесіда – це одержання інформації за допомогою словесної комунікації.
Підбір персоналу – це процес відбору підходящих кандидатів на вакантні робочі місця з наявного резерву кандидатів на ринку праці та на підприємстві, включає такі елементи: розрахунок потреб у кадрах робітників і спеціалістів; моделі робочих місць; професійний підбір кадрів; формування резерву кадрів.
Вихідними даними для підбору кадрів є: моделі робочих місць; філософія підприємства; правила внутрішнього розпорядку; організаційна структура виробництва; штатний розклад підприємства; положення про підрозділи; контракт співробітника; посадові інструкції; положення про оплату праці; положення про службову та комерційну таємницю.
Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства або уповноваженим органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією або посадою, підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов'язується виплачувати заробітну плату та забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому термін його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися за згодою сторін.
В контракті точно обумовлюються місце, рід і термін роботи, режим праці та відпочинку, технічне забезпечення праці, обов’язки адміністрації відносно оплати і соціальних пільг, можливості підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації працівників, відповідальність за невиконання обов’язків, збереження комерційної таємниці тощо.
Підписуючи трудовий контракт, людина стає членом трудового колективу, зобов’язана підпорядковуватись внутрішньому розпорядку та розпорядженням адміністрації. Згідно ст.27 КЗпП України, випробувальний термін може бути 3 місяці, в окремих випадках за домовленістю з профспілками - 6 місяців.
В контракті вказуються всі функціональні обов'язки, які співробітник повинен буде виконувати, займаючи відповідну посаду. Може бути додана посадова інструкція. Порівняння умов найму за контрактною формою найму і трудовим договором представлено в табл.3.1.
Згідно з Законодавством України трудові контракти можуть заключатися в 3-х варіантах: І варіант – на невизначений термін; ІІ варіант – певний термін (але не більш 5-ти років); ІІІ варіант – на час виконання певного виду діяльності.
Таблиця 3.1 – Порівняння умов найму за контрактом і класичним договором
| Положення трудових відносин | Безстроковий (строковий) трудовий договір | Контракт |
| Предмет відносин (договору) | Конкретно не визначається й може бути довільно змінений | Визначається конкретно із зазначенням умов його зміни |
| Ціна робочої сили | Регламентована системою тарифних ставок і посадових окладів | Визначається як результат добровільної угоди з врахуванням вимог тарифної угоди та колективного договору |
| Умови праці (робочий час, охорона праці) | Регламентовані КЗпП, відображені в колективному договорі, правилах внутрішнього розпорядку | Визначаються як результат добровільної угоди з урахуванням діючих державних і галузевих гарантій |
| Відносини власності з огляду на результат праці | Результат праці належить роботодавцю, участь працівника в прибутках вкрай обмежена | Є предметом переговорів, контракт може передбачати участь працівника в прибутках підприємства |
| Соціальні гарантії | Жорстко регламентовані для обох сторін | Установлюється за згодою сторін з врахуванням встановлених державних соціальних гарантій |
Після закінчення терміну контракту, або дострокового виконання роботи за контрактом, трудові відносини між роботодавцем і найманим працівником припиняються. При цьому в трудовій книжці робиться запис: «звільнений у зв'язку із закінченням терміну контракту».
Після закінчення терміну контракту роботодавець має право заключити контракт з тим самим працівником без перерви в роботі. Якщо термін виконання робіт не дотримано з вини працівника, то роботодавець після письмового попередження працівника має право застосувати санкції передбачені контрактом (зменшити оплату на 50 %, позбавити працівника встановлених соціальних пільг).
Розірвання контракту можливе за таких умов:
- за узгодженням сторін, при цьому не має значення, кому (адміністрації чи працівнику) належить ініціатива припинення дії контракту;
- за вимогою працівника у випадку його хвороби, порушення адміністрацією законодавства про працю, колективного договору чи інших по важних причин;
- за вимогою адміністрації (у випадках порушення умов контракту або діючого законодавства. Працівник може бути звільнений, якщо він не відповідає вимогам робочого місця чи посади. Звільнення повинно бути підтверджено конкретними фактами невідповідності працівника робочому місцю.
Контракт може бути розірваний у зв'язку з систематичним порушенням трудового розпорядку, передачі комерційної таємниці, виявленням крадіжок. Слід відмітити, що в контракті потрібно чітко оговорити інформацію про дані, які є комерційною таємницею. Якщо після закінчення терміну дії контракту трудові відносини продовжуються і жодна із сторін не вимагає їх припинення, то контракт вважається продовженим на невизначений термін. Це означає, що працівника прийнято на постійну роботу. Отже, доцільно застосовувати безстроковий трудовий договір з врахуванням вимог законодавства України.