Коматозний і сопорозний стан

Оглушення свідомості

Стан оглушення свiдомостi легкого ступеню триває, як правило, 4-5 днiв. Пiсля цього у хворих вiдновлюється орєнтування у часi та просторi. Вони не тiльки вiдповiдають на поставленi запитання, але i самі починають цiкавитись своїм станом. Вираз обличчя перестає бути маскоподiбним, але зберiгається деяка гiпомiмiчнiсть. Акт ковтання вiдновлюється повнiстю, покращується апетит, сон триває не бiльше 9-10 годин на добу. Такi хворi вже на другий день перебування в стацiонарi виходять iз стану оглушення, вважають себе здоровими i наполягають на виписцi.

При середньому ступенi оглушення свiдомостi хворi дезорєнтованi у часi i просторi, поводять себе апатично, у них помiтна маскоподiбнiсть обличчя, ковтання порушене, сон триває від 12 до 24 годин на добу. При цьому вони здатнi виконувати нескладнi iн струкцiї, односкладово вiдповiдати на елементарнi питання. Для таких хворих властива послаблена реакцiя на зовнiшнi подразники (звук, свiтло). Вiдновлення ефективних рухових функцiй проходить у них поступово. При неускладненому перебiгові через 4-5 днiв настає помiтне полiпшення i середнiй ступiнь оглушення переходить у легкий.

Тяжкий ступiнь оглушення свiдомостi триває 5-8 днiв, а iнодi i довше. У першi 4-5 днiв пiсля травми клiнiчна картина не має тенденцiї до поліпшення i стан хворих переважно залишається стабiльним. Такi пацiєнти мало доступнi контакту, майже не реагують на зовнiшнi подразники, не вiдповiдають на зверненi до них запитання, але пiсля наполегливої вимоги,
наприклад: "пiднiмiть руку!", "вiдкрийте рот!" вони здатнi виконувати елементарнi дiї. Акт ковтання збережений, але уповiльнений, сон триває не менше 18-20 годин на добу. Хворi переважно малорухливi, апатичнi, з бiдною мiмiкою, але у багатьох випадках спостергається психомоторне збудження. Такий стан проявляться прагненням безперервно змiнювати становище у лiжку, виконанням чисельних непотрiбних i безглуздих рухів, активним опором спробам вкласти їх у лiжко, при цьому хворі постійно бурмочуть незрозумiлi слова i фрази.

При сопорi свiдомiсть повнiстю виключена, однак хворий здатний з труднощами ковтати, реагує на больовi подразники, в той же час не реагуючи на слова. При висуваннi кута нижньої щелепи вперед у хворого на обличчi з'являється вираз незадоволення.

У стані коми постраждалий лежить нерухомо, колір обличчя блідий або ціанотичний, спостерігається м’язова гіпотонія, відсутня реакція на будь-які подразники. Виражені тяжкі вегетативні розлади: пульс послаблений і уповільнений, зіниці розширені і на світло не реагують, дихання поверхневе. У деяких випадках коми дихання стає частим (35 i бiльше за хвилину), кликочучим, неритмiчним. Зникнення ковтального рефлексу навiть при задовiльному пульсi є симптомом поганого прогнозу i вимагає термiнового застосування активних та послiдовних заходiв, як то спино-мозкова пункцiя, декомпресивна трепанацiя та iн.

Бiльше доби хворi у станi коми знаходитись не можуть: або вони гинуть, або цей стан переходить у тяжке оглушення свiдомостi, що триває 5-6 i бiльше днiв. У 5% випадкiв, хворi з важкими несумiсними з життям ушкодженнями, що знаходились у станi коми, гинуть.

ІІ. Гострий перiод черепно-мозкової травми.

На фонi вiдновлення свiдомостi з'являються рiзноманiтнi за симптоматикою та ступенем вираженостi нервово-психiчнi розлади, зокрема астенiя, локальнi симптоми органiчного ураження, пароксизмальнi стани i транзиторнi психози.