Клінічна картина

Класифікація

Черепно-мозковi травми подiляються на закритi i вiдкритi.

При закритих травмах не порушена цiлiснiсть м'яких покривiв i збережена замкнутiсть внутрiшньочерепної порожнини.
Вiдкритi травми (поранення) черепа бувають непроникаючими i проникаючими. При перших втрачається цiлiснiсть лише м'яких покривiв та кiсток черепа, другi ж супроводжуються також ушкодженням твердої мозкової оболонки, а у рядi випадкiв i речовини мозку.

Iснуюча на сьогоднi класифiкацiя закритих травм головного мозку грунтується на вiдмiнностях у характерi травматичного ушкодження i патогенетичних механiзмах. Виходячи з цього, виокремлюють:

Комоцiї - струси мозку, при яких спостерігаються дифузні, як правило, функціональні розлади збоку стовбуру і основи мозку внаслідок удару об кісткову основу черепа. Комоції завжди супроводжуються втратою свiдомостi (нокаут, нокдаун).

Контузiї - забиття мозку з переважно локальними органічними ураженнями конвекситальної ділянки кори.

Компресiї - стснення мозку.

Баротравми - травми пiд дiєю вибухової хвилi. Окремо видiляють також пологову травму.

У клінічному перебігу травматичних психічних розладів умовно виокремлюють три періоди:

1. Початковий період.
2. Гострий період.
3. Період віддалених наслідків.

Психічні розлади при церебральних травмах.

I. Безпосереднi прояви травми: оглушенiсть, кома.

II. Гострi травматичнi психiчнi розлади.

1. Непсихотичнi форми:
   а) астено-невротичний синдром:
   астено-абулiчний,
   астено-депресивний,
   астено-iпохондричний.
   б) сурдомутизм;
   в) епiлептиформний (судомний) синдром.
2. Гострi травматичнi психози:
   а) травматичний делiрiй;
   б) сутiнковий стан свiдомостi;
   в) Корсаковський (амнестичний) синдром;

III.Стiйкi травматичнi розлади:

1. Травматична церебрастенiя;
2. Посттравматичний психопатоподiбний розвиток особистостi.
3. Травматична енцефалопатiя;
4. Травматична епiлепсiя;
5. Травматичний паркiнсонiзм;
6. Травматичне слабоумство;

IV. Пiзнi травматичнi психози:

1. Сутiнковi стани свiдомостi, делiрiозний синдром;
2. Депресивний та манiакальний синдроми;
3. Галюцiнаторно-параноїдний (шизофреноподiбний) синдром.

Особливостi нервово-психiчних порушень при травмах черепа залежать вiд характеру ураження, iнтенсивностi та локалiзацiї травми, вiд фактору часу i можливих ускладнень.

У зв'язку з багатоманiтнiстю факторiв, що визначають клiнiчну картину при травмах черепа, їх симптоматика також є надзвичайно рiзноманiтною i включає психiчнi, руховi, сенсорнi, вегетативно-вазомоторнi та вестибулярнi симптоми та синдроми, локальнi ознаки ураження, а також загальноцеребральнi реакцiї.

Сомато-неврологiчнi розлади при черепно-мозковiй травмi:

а) загальномозковi симптоми - головний бiль, нудота, блювота, запаморочення;

б) пiдвищення внутрiшньочерепного тиску - застiйнi явища на очному днi, посилення малюнку пальцевих вiдтискiв на рентгенограмi черепу, болiснiсть при рухах очних яблук в бiк або натисненнi на них, лікворні змiни (гiпер- i гiпотензiя, змiни вмiсту бiлка та форменних елементiв);

в) вестибулярнi розлади - запаморочення i нудота при мерехтiннi предметiв перед очима, при читаннi, окулостатичний феномен Гуревича (нестiйкiсть у позi Ромберга при актi конвергенцiї очних яблук);

г) розлади вегетативної iнервацiї – дифузний дермографiзм, гiпергiдроз при психiчному перенапруженнi, лабiльнiсть судинних реакцiй i пульсу;

д) неврологiчнi симптоми, що вказують на органiчне ураження ЦНС.

Психiчнi розлади, що виникають пiсля черепно-мозкового ураження, можна роздiлити згiдно трьох перiодiв перебiгу хвороби.

У початковому i гострому перiодах неврологiчнi та психiчнi розлади є досить рiзноманiтними.

Не дивлячись на ряд спiльних для закритих i вiдкритих черепно-мозкових травм особливостей, їх клiнiчнi прояви у початковому та гострому перiодах необхiдно розглядати окремо. Однак у перiодi вiддалених наслiдкiв (третiй перiод) вiдмiнностi обумовленi механiзмом травми нiвелюються настiльки, що змiни особистостi та психiчнi розлади хворих, якi перенесли черепно-мозкову травму, належить диференцiювати вже не за механiзмом виникнення, а згiдно тяжкостi ураження.

I. Початковий перiод черепно-мозкової травми.

Настає безпосередньо пiсля травми і у 94-95% випадкiв супроводжується миттєвим затьмаренням свiдомостi iнтенсивнiсть якого може коливатись вiд легкої i нетривалої обнубiляцiї до глибокої коми.

Переважно у хворих з тяжкою закритою травмою черепа i головного мозку спостергається тяжкий ступiнь оглушення свiдомостi, який виникає або одразу, або як перехiдний етап iз сопору чи коми протягом першої доби.

Глибока втрата свiдомостi, протрагований перехiд до ясної свiдомостi зi змiнами рiзних ступенiв оглушення i тривалим iснуванням легких його форм, а також виникнення на цьому тлі станiв перiодичного збудження зазвичай свiдчить про тяжкiсть травми.