Предмет і об'єкти аудиту
Вибіркові прийоми аудиту
Метод аудиту
Предмет і об'єкти аудиту
Тема 4. ПРЕДМЕТ І МЕТОД АУДИТУ
Завдання 3.2
Завдання 3.1
Ситуаційні завдання
Питання для підсумкового контролю
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕБІРКИ ЗНАНЬ
1. Суть концепції аудиту.
2. Види теоретичних концепцій аудиту та їх характеристика.
3. Визначення постулатів аудиту та їх характеристика.
4. Етика аудитора та характеристика основних етичних принципів.
5. Зміст Міжнародних стандартів аудиту та їх характеристика.
1. Згрупувати названі в умові задачі принципи за такими критеріями: етичні, методологічні, правові й організаційні. Дати характеристику принципам аудиту:
- чесність;
- незалежність;
- об'єктивність;
- конфіденційність;
- професійна компетентність;
- професійна поведінка;
- технічні стандарти.
1. Провести тестування на основі таблиці 3.2.
2. Студент вибирає правильні відповіді у зазначених завданнях.
Таблиця 3.2
| Назви питання | Варіанти відповідей | |
| 1 . Концепції визначають: | 1.1. 1.2. 1.3. 1.4. | Порядок і якість роботи аудитора Еволюцію розвитку аудиту Напрями розвитку аудиту Мету і завдання аудиту |
| 2. Постулати — це: | 2.1. 2.2. 2.3. | Основні принципи аудиту Фундаментальне аксіоматичне твердження Методологічні підходи до аудиту |
| 3. Залежність стандартів аудиту від часу аудиторської перевірки: | 3.1. 3.2. 3.3. | Залежні Незалежні Частково залежні |
| 4. Якщо аудитор виступає як посередник між різними сторонами, то він використовує теорію: | 4.1. 4.2. 4.3. 4.4. | Теорію агентів Квазітричну теорію Модератора Поліційну теорію |
| 5. Поліційна теорія вважає, що роль аудитора полягає у перевірці фактичного матеріалу і точності подій у: | 5.1. 5.2. 5.3. | Минулому часі Теперішньому часі Майбутньому часі |
| 6. Основні постулати визначили вчені: | 6.1. 6.2. 6.3. 6.4. 6.5. | М.Т. Білуха Р. Адамс Р. Мауц, X. Шараф Дж. К. Робертсон А.Д. Шеремет |
| 7. Аудитор має право здійснювати перевірку в таких випадках: | 9.1. 9.2. 9.3. | Коли він є засновником суб'єкта перевірки Коли на суб'єкті перевірки працюють його родичі Коли аудитор не пов'язаний із суб'єктом перевірки |
Аудиторська діяльність регламентується законом України "Про аудиторську діяльність". Ним передбачено, що аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати підприємствам і організаціям такі послуги:
- аудиторські перевірки достовірності фінансової звітності;
- консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.
До інших видів послуг належать: відновлення та ведення бухгалтерського обліку для підприємств і організацій; складання фінансової звітності; організація бухгалтерського обліку; автоматизація бухгалтерського обліку тощо. Цей перелік аудиторських послуг може розширюватися відповідно до економічних і правових потреб суб'єктів господарської діяльності.
Залежно від різновидностей аудиторських послуг змінюються об'єкти аудиту, а отже, і його предмет. Розгляд спеціальної економічної літератури з аудиту підтверджує неоднаковий підхід учених і практиків до визначення поняття предмета і об'єктів аудиту, аудиторського контролю. Детальний аналіз спеціальних джерел засвідчує, що при визначенні предмета аудиту переважають три концепції: стан господарських засобів і господарські процеси; кругообіг господарських засобів; розширене відтворення.
Процес розширеного відтворення суспільного продукту не може бути предметом аудиту, бо аудит не повною мірою охоплює стадію розподілу і споживання.
Основою для визначення предмета аудиту є не кругообіг господарських засобів та процес розширеного виробництва, а інформація про факти (явища і процеси) господарської діяльності.
Отже, предмет аудиту — це інформація про факти (явища і процеси) господарської діяльності суб'єкта аудиторського контролю, відображеної в системі бухгалтерського обліку та інших джерелах інформаційної системи, що підлягає кількісній і вартісній оцінці.
В загальному теоретичному плані предмет аудиту — це сукупність об'єктів аудиторського контролю. У конкретних випадках предмет аудиту характеризується наявністю певних об'єктів аудиту. До уваги беруться умови роботи суб'єктів перевірки та здійснені господарські факти (явища або процеси) тощо. Водночас, не всі наявні на підприємстві (організації) факти господарської діяльності є об'єктами аудиту. В кожному конкретному випадку вибір тих чи інших об'єктів аудиторського контролю залежить від мети і завдання аудиту, що обумовлюються в договорі між аудитором (аудиторською фірмою) і замовником (суб'єктом перевірки).
Предмет аудиту варто розглядати в динаміці. Зі зростанням аудиторських послуг змінюється кількість об'єктів аудиту, а отже, і його предмет.
Об'єкт аудиту/ — це інформація про окремі або взаємопов'язані факти (явища чи процеси) господарської діяльності суб'єкта господарського контролю, що відображена в системі бухгалтерського обліку та інших джерелах інформаційної системи і підлягає кількісній та вартісній оцінці.
Важливе теоретичне і практичне значення для більш повного пізнання предмета аудиторського контролю виконує науково обґрунтована класифікація об'єктів аудиту (табл. 4.1).
За видами об'єкти аудиту поділяються на: матеріальні, трудові та фінансові ресурси; активи, зобов'язання, капітал, методи і функції управління; організаційні форми управління (організаційна структура виробництва).
Класифікація об'єктів аудиторського контролю за складністю передбачає їх поділ на прості та складні. До простих належать об'єкти, які містять незначну кількість елементів контролю, наприклад, товари або готова продукція. До складних можна віднести показник собівартості.
За відношенням об'єктів до сфери діяльності доцільно виділити об'єкти сфер постачання, виробництва, збуту, фінансово-інвестиційної.
За відношенням до часу об'єкти аудиту поділяються залежно від їх оцінки в минулому, теперішньому і майбутньому часі. Наприклад, витрати бувають минулого періоду, теперішнього і майбутнього. Це стосується також резервів, доходів.
За характером оцінки стану об'єктів розрізняють об'єкти, що оцінюються в натуральному, кількісно-вартісному і вартісному вираженні. Наприклад, джерела господарських засобів оцінюють тільки у вартісному вираженні, а господарські засоби можуть оцінюватися як у кількісному, так і у вартісному вираженні.
Залежно від тривалості перебування об’єктів у полі зору діяльності аудитора можна виділити об'єкти, що перебувають постійно, періодично під контролем аудитора або підлягають одноразовій оцінці. Наприклад, аудитор постійно здійснює контроль за оцінкою активів підприємства. Періодичному контролю підлягають ресурси, процеси та ін.
До об'єктів одноразового контролю можна віднести аналіз і оцінку інвестиційних процесів.
За відношенням до видів аудиту об'єкти аудиторського контролю можна поділити на об'єкти зовнішнього і внутрішнього контролю. Якщо зовнішній аудитор виконує ті самі послуги, що і внутрішній, то вони можуть збігатися.
Залежно від функціонального призначення об'єкти аудиту поділяються на засоби праці та предмети праці. За джерелами утворення об'єкти аудиту поділяються на такі групи: власні джерела, позикові джерела та залучені джерела (інвестиції). Об'єкти аудиту, що класифікуються за функціональним призначенням, відображаються в активі балансу суб'єкта перевірки, а об'єкти, що класифікуються залежно від джерел утворення, — у пасиві балансу.
Таблиця 4.1