ПОШУК МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ

 

Щодня збільшується кількість друкованої продукції, яку зберігають бібліотеки. Добір літератури для самостійної роботи студентів (СРС) треба починати з відомих джерел – підручників, енциклопедій, періодичних фахових видань. Для розширення джерел СРС слід звернутися до довідково-бібліографічного апарату (ДБА) бібліотеки – системи каталогів, картотек, покажчиків (бібліографічних та допоміжних), сукупності видань довідникового характеру. Різні частини ДБА створюються планомірно, взаємопов’язано та доповнюючи одна одну. Його завдання – розкривати фонди бібліотек в інтересах читачів.

 


 

За алфавітним каталогом розшукують друки, у яких відомі автори та назви. За систематичним каталогом – літературу з певної галузі знань людської діяльності, яка викладена за певною – завчасно обумовленою – системою. Ці каталоги є у кожній сучасній бібліотеці. Предметний каталог побудований за принципом енциклопедичного словника і дає чіткі відомості з конкретних (вузьких) питань. Застосовується він у великих наукових бібліотеках.

Систематична картотека статей (СКС) побудована за принципом систематичного каталогу і містить інформацію про новітні (переважно 7-10 років) публікації в усіх видах друкованої продукції: у книгах, журналах, газетах. Це універсальний засіб отримання відомостей з теми (проблеми, питання), що більш-менш логічно окреслено. Тематичні картотеки можуть присвячуватися різним датам, подіям, заходам, персоналіям тощо. Краєзнавча картотека відображає друки, рукописи, образотворчі альбоми, карти, що якимось чином стосуються певної місцевості.

Допоміжним покажчиком у роботі ДБА бібліотеки є алфавітно-предметний покажчик (АПП), який ще називають «ключем». Він за алфавітом містить відомості-рубрики та відповідні до них шифри. За цими шифрами і слід шукати необхідну літературу у систематичному каталозі та систематичній картотеці статей.

Змістовну групу бібліографічних покажчиків становлять державні «Літописи». Вони реєструють всі публікації, здійснені протягом певного часу на території країни (державна бібліографія). Бібліографічні посібники та довідники, що задовольняють фахові потреби науковців, реферативні журнали, бюлетені реєстрації науково-дослідних робіт є науково-допоміжною бібліографією. Рекомендована бібліографія (посібники, списки) дає відомості про науково-популярні видання, що дозволяють розпочати вивчення тієї чи іншої теми. Своєрідним видом бібліографії є біо- бібліографічні видання – «Літописи життя та праці» певних видатних діячів. Такі друки поєднують порічну та поденну хроніку життя людини з посиланням кожного запису на документне джерело. Бібліографія бібліографії (бібліографія другого ступеню) дає відомості про себе, про свій рух та розвиток, які відображають роль та місце цієї галузі суспільної діяльності у світовому культурному просторі.

У пошуку матеріалів для СРС слід пам’ятати про літературу довідникового характеру. Це універсальні та галузеві енциклопедії, енциклопедичні словники, різноманітні довідники, словники тощо. Також бібліографія, що супроводжує

 


 

монографії, науково-популярні видання, дисертації, звіти, статті може бути використана як довідниковий матеріал або окреслений шлях до власної СРС.

Довідковийапаратархіву створює доступ до інформації, яку зберігають джерела НАФу. Цей апарат дає всі відомості про документні матеріали, забезпечуючи розкриття їх складу та змісту, охорону, розшук, підбір для використання тощо. Він формується кожним архівом відповідно до свого профілю на єдиних для всіх архівів методологічних засадах. У державному архіві комплексно можуть існувати описи, реєстри описів, каталоги, огляди документних матеріалів, путівники фондами, електронні довідники тощо. Вони мають містити дані на рівнях: одиниця зберігання, фонд, архів, НАФ.

Основним довідниковим посібником архівних матеріалів є інвентарний опис. У ньому охоплено всі без винятку документи фонду, кожну одиницю зберігання обліковано, описано та найменовано. Опис закріплює систематизацію документних матеріалів фонду та фіксує місце в ньому кожної одиниці зберігання. Це найстаріший архівний довідник, обов’язковий у відомчих архівах із початку XIX століття. Переважно використовуються описи аркушної форми з розграфленням, за якими зручно досліджувати зміст певного фонду (фондів) або шукати конкретний документ (групу документів).

Відбирають потрібні описи за анотованим реєстром описів, які сьогодні існують у більшості архівів (у деяких ще й у вигляді електронних версій).

Каталоги – тематичні покажчики, обов’язковий елемент довідкового апарату сучасного архіву. Їх планове створення в державних архівах розпочалося у 1960-х рр. Система каталогів має повністю відображати зміст та склад фондів архіву. Складаються архівні каталоги на картках за одиницями описування (документ, фрагмент документа, група документів, справа, група справ) без урахування їх фондової належності.

У систематичному каталозі інформація подається за галузями знань і практичної діяльності суспільства згідно зі «Схемою єдиної класифікації документної інформації для державних архівів». Тематичний каталог складається за однією темою, відомості в ньому розміщуються за заздалегідь визначеною умовою. Хронологічний каталог містить дані за періодами часу, уможливлює розкриття історичних зв’язків та послідовностей між подіями. В основу предметного, іменного та географічного каталогів покладено формальний принцип абетки, за якою розташовуються назви предметів, явищ, установ, подій, географічних та топографічних об’єктів, прізвища, імена, псевдоніми осіб, що є

 


 

авторами документів або в них згадуються. Архівні огляди є систематизованими переліками відомостей з джерелознавчою оцінкою про окремі комплекси документів. Вони можуть містити інформацію про джерела одного (огляд фонду) або декількох (тематичний огляд) фондів. Призначаються для активного використання широкими колами зацікавлених осіб.

Архівні путівники та довідники з фондів архівів застосовують на перших стадіях архівного пошуку для з’ясування документних сховищ, до яких слід звернутися. Можуть створюватися та видаватися з фондів усіх архівів країни, декількох архівів, окремого архіву, з комплексу фондів одного архіву. Більш оперативну інформацію з питання складу та змісту фонду – оскільки архіви комплектуються постійно – одержують зі списку фонду та систематичного покажчика фонду, складеного на картках за тематичною ознакою.