Умовний приклад визначення ціни методом прямих витрат
Умовний приклад визначення ціни методом повних витрат у разі багатопродуктового виробництва
Найменування | Продукція | Кількість | ||
А | Би | В | ||
1. Обсяг виробництва, шт. | ||||
2. Загальні змінні витрати всього, грн. | ||||
у тому числі: -затраты на оплату праці виробничих робітників, грн. | ||||
- витрати на матеріали, грн. | ||||
3. Постійні витрати, грн. | ||||
4. Розподіл постійних витрат, грн.: 4.1 пропорційно заробітній платні виробничих робітників | ||||
4.2 пропорційно витратам на матеріали | ||||
4.3 пропорційно змінним витратам | ||||
5. Собівартість одиниці продукції, грн.: | ||||
5.1) за способом 4.1 | 2,84 | 3,04 | 9,71 | - |
5.2) за способом 4.2 | 3,55 | 3,70 | 5,64 | - |
5.3) за способом 4.3 | 3,33 | 3,50 | 6,85 | - |
6. Ціна одиниці продукції, грн | - | |||
6.1) за способом 4.1 | 3,27 | 3,49 | 11,17 | - |
6.2) за способом 4.2 | 4,08 | 4,25 | 6,49 | - |
6.3) за способом 4.3 | 3,83 | 4,03 | 7,88 | - |
При правильному підході змінні (прямі) витрати є тією межею, нижче за яку виробник не оцінюватиме свою продукцію. На практиці змінні витрати в певних умовах (коли є незавантажені виробничі потужності, недостатній попит на продукцію в певний період часу) можуть виступати як нижня межа при встановленні ціни.
Практичне використання даного методу розглянемо на умовному прикладі (табл. 7.3)
Таблиця 7.3
Найменування | Варіант 1 | Варіант 2 | Варіант 3 | Варіант 4 |
Передбачувана ціна одиниці продукції, грн. | ||||
Змінних витрат на одиницю продукції, грн. | 8,58 | 8,58 | 8,58 | 8,58 |
Маржінальний прибуток на одиницю продукції, грн. | 9,42 | 7,42 | 6,42 | 5,42 |
Очікуваний обсяг продажів, шт. | ||||
Сумарний маржинальний прибуток, грн. | ||||
Постійні витрати, грн. | ||||
Прибуток від реалізації, грн. |
Таким чином, якщо в разі вживання методу повних витрат розрахунок починається з підсумовування всіх витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, то в разі методу прямих витрат підприємство починає з оцінки потенційного обсягу продажів за кожною передбачуваною ціною. Метод прямих витрат дозволяє з урахуванням умов збуту знаходити оптимальне поєднання обсягів виробництва, цін реалізації і витрат на виробництво продукції.
Найбільш повно переваги використання даного методу виявляються при ухваленні різних управлінських рішень (визначення доцільності виробництва додаткового замовлення, самостійне виробництво комплектуючих виробів або покупка їх на стороні і т.д.).
Торговельні й посередницько-збутові організації при визначенні ціни реалізації широко використовують метод надбавок, згідно з яким до закупівельної вартості товару додається певна націнка. За її рахунок посередники забезпечують відшкодування своїх витрат і одержання прибутку.
До витратних методів належить також метод беззбитковості й цільового прибутку, застосовуючи який (метод), підприємець прагне встановити таку ціну, яка забезпечить йому бажану величину чистого доходу.
Досить обмежено при формуванні цін застосовується агрегатний метод. Його суть полягає в тому, що ціна визначається додаванням цін окремих складових частин товару, до якої додаються витрати на їхню комплектацію та збирання. Агрегатний метод застосовується, по-перше, коли товар складається з окремих готових виробів (меблеві гарнітури, столові сервізи), а по-друге, коли продукція виготовляється з окремих елементів, вузлів чи деталей (пульти управління).