Annotation 8 страница

    Дальнейшим развитием CGI стали серверные технологии, в которых в шаблон HTML-документа включаются исполняемые фрагменты, написанные на встроенном языке программирования - C#, Java, PHP, Perl, Visual Basic или специальных языках шаблонов. На Perl написано немало систем для работы с шаблонами (templating system): от модулей, использующих несложную подстановку, до изощренных платформ программирования (application framework) для web-сервера. Perl в подобных системах применяется для обработки шаблонов (например, HTML::Template, Text::Template, Template Toolkit) и динамической генерации на основе шаблонов. Во многих системах (например, Apache::ASP, AxKit, Embperl, Mason, Apache::XPP) Perl применяется как встроенный язык, используемый для программирования действий в шаблонах. Все эти системы можно загрузить с сайта CPAN и установить обычным образом. (Подробнее об установке модулей речь шла в лекции 13.) Для работы с этими системами под ОС MS Windows проще всего загрузить с сайта perl.apache.org дистрибутив Perl, в состав которого входит сервер Apache с mod_perl и многие из перечисленных библиотек. Каждая из систем реализует оригинальный подход и обладает интересными возможностями, но мы остановимся подробнее на той из них, которая реализует тот же подход, что и в других распространенных системах программирования на основе шаблонов: ASP, JSP и PHP. Система разработки web-сайтов Apache::ASP предлагает кросс-платформенные средства, аналогичные используемым в системе программирования ActiveState PerlScript для web-сервера Microsoft IIS. В этом подходе сочетаются естественное представление HTML-документа и возможность использовать богатые возможности языка программирования. В шаблоне HTML-страницы между тегами <% и %> располагаются фрагменты программы на языке Perl, которые выполняются при обработке запроса на страницу. Результат выполнения этих фрагментов включается в результирующую страницу, которая отсылается клиенту. Если переписать пример с гостевой книгой, используя классы из состава Apache::ASP, то он будет выглядеть так:   <html> <head> <!-- шапка HTML-страницы --> <meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=UTF-8"> <title>Гостевая книга</title> </head> <body> <!-- тело HTML-страницы --> <h3>Здесь Вы можете оставить свой отзыв</h3> <form method="POST"> <!-- начало HTML-формы --> <br/>Имя: <!-- 1-е поле формы --> <input name="nick" type="text" size="8" value="<%=$Request->Form('nick')%>"/> <br/>Э-почта: <!-- 2-е поле формы --> <input name="email" type="text" size="32" value="<%=$Request->Form('email')%>"/> <br/>Комментарий:<br/> <!-- 3-е поле формы --> <textarea name="comments" rows="5" cols="50"> <%=$Request->Form('comments')%> </textarea><br/> <input type="submit" value="Отправить"/> <!-- кнопка --> </form> <!-- конец HTML-формы --> <hr/> <% if($Request->Form('nick')) { %> <a href="mailto:<%=$Request->Form('email')%>"> <%=$Request->Form('nick')%> </a> пишет:<br/> <%=$Request->Form('comments')%><br/> <hr/> <% } %> </body> </html>   Обращение к значениям полей формы происходит с помощью метода Form предопределенного объекта $Request, хранящего информацию HTTP-запроса. Система Apache::ASP предоставляет программисту полный набор средств для динамического создания страниц, включая средства работы с клиентскими сеансами. Чтобы продемонстрировать возможности встроенного в шаблоны языка Perl, напишем шаблон ASP, реализующий web-интерфейс к базе данных. Perl в нем используется для извлечения из базы данных информации о моллюсках, производящих жемчужины, а также для формирования в цикле строк таблицы на основании результатов запроса. Фрагменты программы на Perl, встроенные в текст шаблона, выделены жирным шрифтом:   <% # начало встроенного Perl use DBI; # используем DBI my $table = "mollusc"; # подключаемся к БД my $dbh = # через драйвер DBD::SQLite DBI->connect("dbi:SQLite:dbname=$table","","") or die; my $sth = # готовим выборку строк таблицы $dbh->prepare("SELECT id,name,latin,area FROM $table") or die $dbh->errstr; $sth->execute() or die $sth->errstr(); # и выполняем запрос %> <html> <!-- начало шаблона --> <head><meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=UTF-8"> <title>Коллекция раковин</title></head> <body> <h3 style="color:blue;">Коллекция раковин</h3> <table border="1" cellpadding="1" cellspacing="0"> <!-- в цикле заполняем строки таблицы из БД --> <% while (my $row = $sth->fetchrow_hashref) { %> <tr> <td rowspan="2"><img src="<%=$row->{id}%>.jpg"/></td> <td><b><%=$row->{name}%></b> <br/><i><%=$row->{latin}%></i></td> </tr> <tr><td><%=$row->{area}%></td></tr> <% } %> </table> <% $dbh->disconnect; %> <!-- отсоединяемся от БД --> <body> <html> <!-- конец шаблона -->   HTML-страница, сформированная в результате выполнения программы, приведена на рис. 18.2. При необходимости несложно расширить функциональность этой программы, например, добавить поиск по любой из колонок таблицы.     Рис. 18.2. Web-интерфейс к базе данных     Дальнейшая унификация ресурсов сети Интернет базируется на применении XML - расширяемого языка разметки (eXtensible Markup Language), стандартизованного консорциумом W3C. XML описывает правила создания прикладных языков разметки, называемых XML-приложениями (XML application). К настоящему времени созданы сотни прикладных языков на основе синтаксиса XML. Среди наиболее распространенных языков можно упомянуть CML (описание химических данных), GML (описание географических данных), Jabber (обмен сообщениями), MathML (описание математических формул), RDF (описание информационных ресурсов), SMIL (описание мультимедийных презентаций), RSS (аннотации содержимого сайтов), SVG (масштабируемая векторная графика), WDDX (обмен данными), WebDAV (web-папки), XML/EDI (обмен бизнес-данными), XML-RPC (удаленный вызов процедур), XUL (описание пользовательского интерфейса). Использование единой грамматики XML для прикладных языков разметки позволяет обрабатывать их унифицированными программными средствами. Языки разметки на основе XML создаются преимущественно для описания данных в различных областях знаний. В формате XML данные представлены в текстовом виде, чаще всего с использованием кодировки UTF-8, поэтому они без труда пересылаются по сети и обрабатываются программами на всех компьютерных платформах. Специальный расширяемый язык стилей XSL (eXtensible Style Language) создан для унифицированного преобразования XML в другие форматы, например, для визуального представления XML-данных в виде документов в формате HTML или RTF. В Perl имеется богатый набор средств для работы с разными языками разметки на основе XML: это и универсальные инструменты, и специализированные модули для конкретных XML-приложений. Использованию XML-технологий в программировании на языке Perl посвящена книга [19] и ее перевод [45], а в книге [30] рассматривается работа с графикой в формате SVG. Для примера познакомимся с библиотекой SVG, предназначенной для программного создания масштабируемых векторных изображений в формате XML. Чтобы составить представление об этом формате и проиллюстрировать возможности этой библиотеки, напишем CGI-программу, динамически формирующую документ SVG. Она будет показывать на простой диаграмме распределение данных о посещаемости сайта по основным доменам:   use CGI qw/:standard/; # применим библиотеку CGI use SVG; # и SVG my $p = CGI->new; # создадим объект CGI и зададим print $p->header(-type=>'image/svg+xml'); # тип документа # создадим объект SVG размером 400 на 300 пикселей my $svg= SVG->new(width=>400, height=>300); # разместим синий текст, начиная с координат 32,32 $svg->text(x=>32,y=>32, style=>"font-size:15;fill:blue" )->cdata('Посещаемость сайта: распределение по доменам'); # вызовем подпрограмму для размещения 4-х полос графика bar(20, 50, 'red', 55, '.RU'); bar(20, 80, 'blue', 24, '.COM'); bar(20, 110, 'green', 12, '.ORG'); bar(20, 140, 'black', 9, 'прочие'); # разместим текст с версиями программных средств: $svg->text(x=>12,y=>200, )->cdata("Perl $] + ". # версия Perl "SVG.pm $SVG::VERSION + ". # версия модуля SVG "CGI.pm $CGI::VERSION"); # версия модуля CGI my $out = $svg->xmlify(); # отформатируем текст XML print $out; # и отправим его браузеру sub bar { # подпрограмма вывода одной строки графика, # которой передаются координаты, цвет, % и заголовок my ($x, $y, $color, $procent, $caption) = @_; # выводим прямоугольник пропорционально проценту $svg->rectangle( x => $x, y => $y, height => 30, width => $procent*10, style => "opacity:1; fill:$color; fill-opacity:0.4" ); # и пояснительный текст указанного цвета $svg->text( x=>$x+5,y=>$y+20,style=>"font-size:15;fill:$color" )->cdata("$caption $procent %"); }   SVG-документ, сформированный в результате выполнения этой программы, - это текстовый файл в формате XML, который выглядит следующим образом:   <?xml version="1.0" encoding="UTF-8" standalone="yes"?> <!DOCTYPE svg PUBLIC "-//W3C//DTD SVG 1.0//EN" "http://www.w3.org/TR/2001/REC-SVG-20010904/DTD/svg10.dtd"> <svg height="300" width="400"> <text style="font-size:15;fill:blue" x="32" y="32"> &#207;&#238;&#241;&#229;&#249;&#224;&#229;&#236;&#238;&#241;&#242;&#252; &#241;&#224;&#233;&#242;&#224;: &#240;&#224;&#241;&#239;&#240;&#229;&#228;&#229;&#235;&#229;&#237;&#232;&#229; &#239;&#238; &#228;&#238;&#236;&#229;&#237;&#224;&#236; </text> <rect height="30" width="550" x="20" y="50" style="opacity:1; fill:red; fill-opacity:0.4" /> <text style="font-size:15;fill:red" x="25" y="70"> .RU 55 % </text> <rect height="30" width="240" x="20" y="80" style="opacity:1; fill:blue; fill-opacity:0.4" /> <text style="font-size:15;fill:blue" x="25" y="100"> .COM 24 % </text> <rect height="30" width="120" x="20" y="110" style="opacity:1; fill:green; fill-opacity:0.4" /> <text style="font-size:15;fill:green" x="25" y="130"> .ORG 12 % </text> <rect height="30" width="90" x="20" y="140" style="opacity:1; fill:black; fill-opacity:0.4" /> <text style="font-size:15;fill:black" x="25" y="160"> ïðî÷èå 9 % </text> <text x="12" y="200"> Perl 5.008007 + SVG.pm 2.33 + CGI.pm 3.10 </text> <!-- Generated using the Perl SVG Module V2.33 by Ronan Oger Info: http://www.roasp.com/ --> </svg>   Зная синтаксис описания SVG-графики, можно сформировать подобный документ c помощью одного из модулей Perl, генерирующих документы XML. Библиотека SVG лишь предоставляет для этого наиболее удобные средства. Если нет под рукою нужных модулей, можно даже создавать любые документы XML на чистом Perl. Текстовое представление, понятное человеку и легкое для обработки, стало одним из преимуществ XML по сравнению с применявшимися ранее двоичными форматами. На рис. 18.3 показано, как сформированный в программе SVG-документ выглядит в окне браузера в виде векторного изображения.     Рис. 18.3. Динамически сформированная SVG-графика     Первоначальное использование WWW только для доставки информации человеку постепенно сменяется использованием Всемирной Паутины для программного взаимодействия между информационными системами. Новым применением WWW стало использование ее в качестве пространства для распределенного компонентного программирования. В соответствии с этим подходом распределенные приложения строятся на основе сервис-ориентированной архитектуры. Для обращения к сетевым программным компонентам, называемым web-сервисами, используется протокол SOAP (Simple Object Access Protocol). Поскольку SOAP основан на стандарте XML, то он не зависит от используемого языка программирования и операционной системы. Данные передаются в виде текстовых сообщений в формате XML, поэтому могут передаваться с помощью неспециализированных протоколов, например, HTTP или SMTP. Чтобы правильно обратиться к web-службе, нужно знать ее интерфейс. Для описания методов, предоставляемых web-сервисами, и состава передаваемых данных создан язык описания web-сервисов WSDL (Web Services Description Language). А для хранения описаний web-сервисов в специальных реестрах и их поиска разработана система описания, обнаружения и интеграции UDDI (Universal Description, Discovery and Integration). Среди средств, имеющихся в Perl для работы с web-сервисами, библиотека SOAP::Lite выделяется удобством использования и полнотой реализации необходимых протоколов. На простом примере покажем, насколько легко создать web-службу с ее помощью. Для начала напишем класс, который будет выполняться на сервере и предоставлять свои методы в виде web-сервисов. Это самый обычный класс:   package Calculator; # класс, реализующий простой калькулятор sub add { # сложить my ($self, $a, $b) = @_; return $a + $b; } sub subtract { # вычесть my ($self, $a, $b) = @_; return $a - $b; } sub multiply { # умножить my ($self, $a, $b) = @_; return $a * $b; } sub divide { # разделить my ($self, $a, $b) = @_; return $b == 0 ? 0 : $a / $b; } 1;   Затем разместим на web-сервере CGI-программу, которая будет выполнять роль диспетчера: при обращении по ее адресу будет происходить вызов требуемой web-службы. Она состоит всего из нескольких строк:   use SOAP::Transport::HTTP; # использовать протокол HTTP SOAP::Transport::HTTP::CGI # для обращения через CGI # к web-сервисам из этого каталога: -> dispatch_to('/_Learn/Perl/web-services') -> handle;   Затем напишем клиента для обращения к web-службам с использованием возможности перенаправления запросов, реализованной в библиотеке SOAP::Lite:   # включаем автоматическое use SOAP::Lite +autodispatch => # перенаправление запросов uri => 'urn:Calculator', # к классу Calculator # при обращении по указанному адресу proxy => 'http://localhost/cgi-bin/web_soap.cgi'; my $a = 5; # первый и my $b = 3; # второй проверочные операнды # вызываем методы класса на сервере: print add($a, $b) , "\n"; # результат: 8 print subtract($a, $b), "\n"; # результат: 2 print multiply($a, $b), "\n"; # результат: 15 print divide($a, $b) , "\n"; # результат: 1.66666666666667   Для проверки работы этой web-службе была написана другая клиентская программа на языке VBScript. Чтобы показать, как выглядят передаваемые данные, результат работы метода multiply(5, 3) был выведен в виде неформатированного SOAP-сообщения, которое приведено на рис. 18.4.     Рис. 18.4. Пример SOAP-сообщения при обращении к web-сервису Подобным способом через web-сервисы можно организовать доступ к методам любых других прикладных классов. В последнее время популярность получила технология AJAX (асинхронный доступ из JavaScript с помощью XML). Она может использоваться для доступа к web-службам из программ на JavaScript, превращая браузер в клиента прикладных классов, написанных на языке Perl. Пример обращения к разработанному нами web-сервису из JavaScript показан на рис. 18.5.     Рис. 18.5. Браузер как клиент web-сервисов Программные средства, рассмотренные в этой лекции, охватывают только небольшую часть возможностей Perl для работы с ресурсами WWW. Web-программирование принесло языку Perl успех и большую популярность. Но Perl готов к переменам, которые неизбежно принесет нам будущее: ведь он создавался как расширяемый и адаптируемый язык. И он постоянно продолжает развиваться силами сообщества Perl-программистов, к числу которых теперь можете причислить себя и вы. Успехов вам в разработке программ на Perl и в дальнейшем изучении этого прекрасного языка программирования!     Дополнения   Литература   1. Barry P, Programming the Network with Perl, John Wiley & Sons, 2002 2. Bentley J, Programming Pearls, 2nd edition, Addison-Wesley, 2000 3. Blank-Edelman D.N, Perl for System Administration: Managing multiplatform environments with Perl, O'Reilly, 2000 4. Burke S.M, Perl & LWP, 1st edition, O'Reilly, 2002 5. Callender J, Perl for Web Site Management, O'Reilly, 2001 6. Christiansen T., Torkington N, The Perl Cookbook: Tips and Tricks for Perl Programmers, 2nd edition, O'Reilly, 2003 7. Conway D, Object Oriented Perl, Manning Publications,1999 8. Descartes A., Bunce T, Programming the Perl DBI: Database programming with Perl, O'Reilly, 2000 9. Dominus M.J, Higher-Order Perl, 1st edition, Barnes & Noble, 2005 10. Friedl J.E. F, Mastering Regular Expressions: Powerful Techniques for Perl and Other Tools, O'Reilly, 1997 11. Guelich S., Gundavaram Sh., Birznieks G, CGI Programming with Perl, 2nd еdition, O'Reilly, 2000 12. Holzner S, Perl Black Book, 2nd еdition, Paraglyph Press, 2001 13. Lidie S, Perl/Tk Pocket Reference, O'Reilly, 1998 14. Maher T, Minimal Perl For UNIX/Linux People, Manning Publications, 2006 15. Medinets D, Perl 5 by Example, Que, 1996 16. Menaker Y., Saltzman M., Oberg R.J, Programming Perl in the .NET Environment, 1st edition, Addison Wesley, 2002 17. Orwant J., Hietaniemi J., Macdonald J, Mastering Algorithms with Perl, O'Reilly, 1999 18. Randal A., Sugalski D., Totsch L, Perl 6 and Parrot Essentials, 2nd edition, O'Reilly, 2004 19. Ray E.T., McIntosh J, Perl and XML, 1st Edition, O'Reilly, 2002 20. Ray R.J., Kulchenko P, Programming Web Services with Perl, 1st edition, O'Reilly, 2002 21. Rolsky D., Williams K, Embedding Perl in HTML with Mason, 1st edition, O'Reilly, 2002 22. Schwartz R.L., Phoenix T, Learning Perl: Making Easy Things Easy and Hard Things Possible, 4th edition, O'Reilly, 2005 23. Schwartz R.L., Olson E., Christiansen T, Learning Perl on Win32 Systems, O'Reilly, 1997 24. Siever E., Spainhour S., Patwardhan N, Perl in a Nutshell, O'Reilly, 1998 25. Srinivasan S, Advanced Perl Programming, O'Reilly, 1997 26. Stein L.D, Network Programming with Perl, 1st Edition, Addison Wesley, 2000 27. Stein L., MacEachern D, Writing Apache Modules with Perl and C: The Apache API and mod_perl, O'Reilly, 1999 28. Stubblebine T, Regular Expression Pocket Reference, O'Reilly, 2003 29. Vromans J, Perl 5 Pocket Reference: Programming Tools, 3rd edition, O'Reilly, 2000 30. Wallace Sh, Perl Graphics Programming: Creating SVG, SWF (Flash), JPEG and PNG files with Perl, O'Reilly, 2002 31. Wall L., Christiansen T., Orwant J, Programming Perl, 3rd edition, O'Reilly, 2000 32. Walsh N, Learning Perl/Tk: Graphical User Interfaces with Perl, O'Reilly, 1999 33. Walters S, Perl 6 Now: Core Ideas Illustrated With Perl 5, APress, 2004 34. Wong C, Web Client Programming with Perl: Automating Tasks on the Web, O'Reilly, 1977 35. Бентли, Д, Жемчужины творчества программистов. 1-е изд, М: Радио и связь, 1990 36. Бланк-Эдельман Д.Н, Perl для системного администрирования, СПб: Символ-Плюс, 2001 37. Браун М, Perl. Архив программ, М: БИНОМ, 2001 38. Гулич С., Гундаварам Ш., Бирзнекс Г, CGI-программирование на Perl. 2-е изд, Спб: Символ-Плюс, 2001 39. Дейтел Х.М., Дейтел П.Дж., Нието Т.Р., МакФай Д.К, Как программировать на Perl, М: Бином, 2002 40. Декарт А., Банс Т, Программирование на Perl DBI, Спб: Символ-Плюс, 2000 41. Дюбуа П, Применение MySQL и Perl в web-приложениях, М.: Вильямс, 2002 42. Керниган Б., Плоджер Ф, Инструментальные средства программирования на языке Паскаль, М: Радио и связь, 1985 43. Кристиансен Т., Торкингтон Н, Perl. Сборник рецептов. 2-е изд, СПб: Питер-пресс, 2004 44. Ливингстон Д. и др, Perl 5. Web-профессионалам, Kиeв: BHV-Kиeв, 2001 45. Макинтош Дж., Рэй Э.Т, Perl & XML. Библиотека программиста, СПб: Питер, 2003 46. Маслов В.В, Основы программирования на языке Perl, М.: Радио и Связь, Горячая Линия-Телеком, 1999 47. Матросов А.В., Чаунин М.П, Perl. Программирование на языке высокого уровня, СПб: Питер, 2003 48. Мельтцер К., Михальски Б, Разработка CGI-приложений на Perl, М.: Вильямс, 2001 49. Рэндал Э., Сугальски Д., Тeч Л, Perl 6 и Parrot. Справочник, М: Кудиц-Образ, 2005 50. Стаблибайн Т, Регулярные выражения. Карманный справочник, СПб: Питер, 2004 51. Фоули Р, Perl-отладчик. Карманный справочник, М: Кудиц-Образ, 2005 52. Фридл Дж, Регулярные выражения. 2-е изд, СПб: Питер, 2003 53. Шварц Р., Кристиансен Т, Изучаем Perl, Киев: BHV, 2000 54. Штайн Д. Л, Разработка сетевых программ на Perl, СПб: Вильямс, 2001 55. Уолл Л., Кристиансен Т., Орвант Дж, Программирование на Perl. 3-е изд, СПб: Символ-Плюс, 2002 56. Холзнер С, Perl: специальный справочник, CПб: Питер-Пресс, 2000     Примечания

Травматичні пошкодження м’яких тканин. Методи діагностики, клініка. Хірургічна допомога в умовах амбулаторії та стаціонару. Показання до госпіталізації дітей. Прогноз та профілактика наслідків пошкоджень залежно від віку дітей та характеру пошкодження.

Фурункули і карбункули ЩЛД у дітей. Їх перебіг, клініка, діагностика, методи лікування. Гострий епідемічний і неепідемічний паротит. Гострий калькульозний та некалькульозний субмаксиліт. Діагностика, диференційна діагностика, клініка та лікування. Хроніч.

Одонтогенні та неодонтогенні лімфаденіти ЩЛД. Причини розвитку. Діагностика, клініка та лікування. Показання до госпіталізації дитини. Невідкладна хірургічна допомога в умовах амбулаторії та стаціонару. Одонтогенні та неодонтогенні абсцеси і флегмони ЩЛД.

Гострий одонтогеннй остеомієліт щелепи у дітей. Причини розвитку. Діагностика, клініка, невідкладна медична та хірургічна допомога. Реабілітація таких дітей. Профілактика захворювання. Гострий гематогенний остеомієліт щелеп у дітей. Діагностика, диференці

Знеболення хірургічних втручань у дітей в умовах амбулаторії. Показання та протипоказання до вибору методу знеболення. Особливості техніки провідникового знеболення у дітей різного віку. Ускладнення та їх профілактика Операція видалення зубів.

 

 

1. У хворого діагностовано перикороніт 38 зуба, незначне обмеження відкривання рота. Виберіть відповідну анестезію та інструментарій для видалення зуба:

A. Торусальна анестезія, прямий та кутовий елеватор

B. Торусальна анестезія, прямий елеватор, щипці, зігнуті по площині

C. Мандибулярна анестезія, прямий елеватор

D. *Анестезія за Берше—Дубовим, прямий елеватор, горизонтальні щипці

E. Мандибулярна анестезія, дзьобоподібні щипці з шипами на щічках.

2. Хвора з'явилася на прийом через 2 дні після видалення 37 зуба. У ділянці комірки 37 зуба спостерігаються запальні явища (біль, набряк м'яких тканин, гіперемія слизової оболонки, збільшення та болісність регіонарних лімфатичних вузлів). На рентгенограмі у бічній проекції відзначається уламок кореня в комірці зуба, який видаляли. Чи показане і в який термін оперативне втручання для видалення уламка кореня:

A. Непотрібне оперативне втручання, оскільки уламок кореня самовільно виштовхнеться грануляційною тканиною

B. Через 7—10 днів за відсутності запальних явищ

C. *Уламок слід видалити якомога швидше

D. Через 2 міс, коли навколо уламка значно атрофується кістка

E. Провести атипове видалення кореня під загальним наркозом

3. Для видалення яких зубів застосовують елеватор Леклюза:

A. *Нижніх третіх великих кутніх зубів

B. Верхніх великих кутніх зубів

C. Нижніх різців

D. Верхніх малих кутніх зубів

E. Нижніх малих кутніх зубів

4. Для проведення операції кістектомії з приводу радикулярної кісти верхньої щелепи від 11 зуба в дівчинки віком 15 років лікар використовував провідникову анестезію. Назвіть нерви, гілки яких він знеболював:

A. Nervus alveolaris inferior, nervus nasopalatinus

B. Nervus alveolaris superiores posteriores, nervus palatinus major

C. *Nervus alveolaris superiores anteriores, nervus nasopalatinus

D. Nervus palatinus major, nervus alveolaris inferior

E. Nervus nasopalatinus, nervus alveolaris superiores posteriores

5. Для профілактики ускладнень пов'язаних із збудженням блукаючого нерва застосовують

A. *Дібазол

B. Пілокарпін

C. Кордіамін

D. Атропін

E. Прозерин.

6. Для якого знеболення застосовується різцева анестезія?

A. *Слизової оболонки піднебіння фронтальної ділянки до середини ікол

B. Різців і слизової оболонки піднебіння в цій ділянці

C. Слизової оболонки в ділянці різців

D. Слизової оболонки з вестибулярної сторони до середини ікол

E. Премолярів і слизової оболонки піднебіння в цій ділянці

 

7. Для якого методу знєболення застосовують гексенал:

A. Для загального інгаляційного

B. Для місцевого аплікаційного

C. Для місцевого провідникового

D. *Для загального внутрішньовенного

E. Для загального прямокишкового

8. До лікаря звернулася хвора віком 18 років зі скаргами на біль у 21 зубі та припухлість верхньої губи. Під час накушування на 21 зуб — різка болісність. За результатами клінічного та рентгенологічного обстеження встановлено діагноз гострого періоститу від 21 зуба. Якою має бути тактика лікаря в цьому випадку:

A. *Забезпечення відтікання гнійного ексудату шляхом періостотомії і через канал зуба

B. Виведення зуба з прикусу для зменшення болю

C. Видалення зуба і проведення безпосередньої реплантації

D. Проведення операції резекції верхівки кореня

E. Видалення зуба

9. Із чим необхідно дифференціювати періостит щелеп?

A. Із тризмом

B. Із переломом зуба

C. Із гострим сіалодохітом

D. *Із гострим остеомієлітом

E. Із паротитом

10. Ментальний отвір у дітей віком 6—8 років розташований:

A. Між тимчасовими іклом і першим моляром

B. На рівні тимчасового ікла

C. На рівні другого тимчасового різця

D. *Між першим та другим тимчасовими молярами

E. На рівні першого тимчасового моляра

11. На протязі скількох зубів проводиться послаблюючий розріз, коли подокісний абсцес локалізується на альвеолярному відростку з вестибулярного боку?

A. На протязі одного зуба

B. На протязі двох зубів

C. *На протязі трьох зубів

D. На протязі чотирьох зубів

E. На протязі п’яти зубів

12. Хворий віком 11 років звернувся з метою хірургічної санації ротової порожнини. Повністю зруйнований 36 зуб. Яка анестезія є оптимальною для знеболєння при видаленні 36 зуба:

A. *Торусальна

B. За Берше—Дубовим

C. Мандибулярна позаротова

D. Інфільтраційна

E. Ментальна

13. На який термін залишають дренаж в рані після розкриття підокісного абсцесу?

A. *На 1-2 дні

B. На 3-4 дні

C. На 5-6 днів

D. На 6-7 днів

E. На 7-8 днів

14. На якому рівні відносно жувальної поверхні нижніх молярів знаходиться нижньощелепний отвір у дітей віком 6—9 років:

A. Вище на 0,5 см

B. *На рівні

C. Нижче на 0,5 см

D. Нижче на 1 см

E. Вище на 1 см

15. На якому рівні відносно жувальної поверхні нижніх молярів знаходиться нижньощелепний отвір у дітей віком 5 років:

A. Вище на 0,5 см

B. На рівні

C. *Нижче на 0,5 см

D. Нижче на 1 см

E. Вище на 1 см

16. На якому рівні відносно жувальної поверхні нижніх молярів знаходиться нижньощелепний отвір у дітей віком 12—15 років:

A. *Вище на 0,5 см

B. Нарівні

C. Нижче на 0,5 см

D. Нижче на 1 см

E. Вище на 1 см

17. Назвіть абсолютні показання до видалення постійних зубів у дітей:

A. Глибокий гострий карієс багатокореневого зуба

B. Хронічний гранулювальний періодонтит однокореневого зуба

C. Гострий пульпіт багатокореневого зуба

D. *Гострий одонтогенний остеомієліт щелепи

E. Гострий серозний одонтогенний періостит щелепи від фронтального зуба

18. Назвіть анестетик, який повинний вибрати лікар для проведення анестезії у хлопчика віком 4 років для видалення 65 зуба:

A. Ultracain DS

B. *Ultracain forte

C. Новокаїн 0,5%

D. Лідокаїн 1%

E. Лідокаїн 1% з адреналіном

19. Назвіть найчастіше місцеве ускладнення туберальної анестезії:

A. Диплопія

B. *Гематома м'яких тканин

C. Анафілактичний шок

D. Травматичний міозит

E. Контрактура нижньої щелепи

20. Назвіть показання до інфільтраційної анестезії тканин ЩЛД У дітей: