Загальна інформація

План заняття

Класифікація

Хрящових та Кісткових риб

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

Тема: Вивчення зовнішньої будови та поведінки

Тип Хордові

Надклас Риби

Клас Хрящові

Представник Катран чорноморський

Клас Кісткові

Представник Окунь річковий

Мета: ознайомитись з видовою різноманітністю та особливостями зовнішньої будови надкласу Риби у зв’язку з пристосуванням до умов водного середовища, з’ясувати особливості їхньої поведінки та утворення умовних рефлексів.

Обладнання: готові фіксовані та вологі препарати кісткових та хрящових риб; таблиці: «Зовнішня будова акули», «Зовнішня та внутрішня будова окуня річкового», «Різноманітність представників класу Кісткові риби», лупа, підручники.

1. Ознайомитися із загальною характеристикою надкласу у зв’язку з пристосуванням до життя у воді.

2. Ознайомитися з середовищем існування, особливостями будови та життєдіяльності представників класу Хрящові риби на прикладі катрана чорноморського, класу Кісткові риби на прикладі окуня річкового.

3. Навчитися розпізнавати за зовнішньою будовою на вологих препаратах, рисунках, схемах хрящових риб від кісткових.

4. Визначити роль надкласу Риби у природі та житті людини.

Хрящові риби (відомо близько 630 сучасних видів) поширені переважно у солоних водоймах (лише деякі види трапляються у прісних водоймах). У прибережних водах Чорного моря поширена колюча акула, або катран. Цей яйцеживородний вид сягає трохи більше метра завдовжки, живиться рибою, молюсками, ракоподібними та не становить небезпеки для людини. Скелет у них повністю хрящовий. Кожна зяброва щілина відкривається самостійним отвором із боків чи знизу голови. Зябрових кришок та плавального міхура немає. Запліднення внутрішнє, розвиток прямий. За іншими ознаками хрящові риби суттєво не відрізняються від кісткових. На голові катрана розташовані органи зору (очі), є парні ніздрі, що ведуть до нюхових капсул, та напівмісяцеподібний поперечний ротовий отвір, оточений щелепами. З боків голови містяться зяброві щілини (5-7 пар), а зверху ˗ пара отворів ˗ бризкальця (недорозвинена перша пара зябрових щілин). Передня частина голови видовжується, утворюючи рило. Хвостовий плавець ˗ потужний орган руху. Його верхня лопать значно більша за нижню. Тіло може бути видовжене, обтічне (акули) чи сплющене зверху донизу і широке (скати).

Мал. 1 Катран чорноморський

У прибережній смузі Чорного та Азовського морів мешкають два види скатів ˗ шипуватий, або морська лисиця, та хвостокол. Морська лисиця мешкає на глибинах до 100 м. Вона сягає до 125 см завдовжки. Хвостокол щороку мігрує на зимівлю в Середземне море і в наших водах трапляється лише навесні та влітку. Довжина його тіла може сягати 2,5 м, а вага до 20 кг. Її хвості є зазубрена голка до 10 см завдовжки, що слугує для захисту від ворогів; відомі випадки поранення людей.

До класу Кісткові риби належить переважна більшість видів риб (понад 20 тисяч). Вони живуть у морських та прісних водоймах на різних глибинах, що зумовлює різноманітність форм їхнього тіла й розмірів. Мають скелет, який повністю або частково складається з кісткової тканини. Зябра прикриті кістковими зябровими кришками. Кісткові риби мають плавальний міхур. Запліднення у них переважно зовнішнє, а розвиток непрямий.

Незважаючи на велике різноманіття кісткових риб, усі вони мають спільні риси зовнішньої будови. Тіло складається із трьох відділів: голови, тулуба та хвоста. На голові розташовані парні очі та ніздрі, ротовий отвір і зяброві кришки, по задньому краю яких проходить межа між головою та тулубом. На тулубі містяться парні (грудні та черевні) і непарні (спинні та анальний) плавці. Межа між тулубом та хвостом проходить на рівні анального отвору. Хвіст закінчується хвостовим плавцем.

Мал. 2 Різноманітність представників класу Хрящові риби

Систематики поділяють сучасних кісткових риб на 30-40 рядів.

Ряд Осетроподібні налічує близько 25 видів. У морях і річках нашої країни мешкають чорноморська білуга, осетри азово-чорноморський та атлантичний, стерлядь і севрюга. Більшість з них занесені до Червоної книги України.

Осетроподібні мають велике промислове значення. Людина споживає в їжу їхнє смачне м’ясо, чорну ікру і навіть хорду. Але через інтенсивний промисел, спорудження гребель, забруднення та обміління водойм чисельність цих риб різко знизилася, тому їх вилов обмежений, а багатьох видів взагалі заборонений. Людина штучно розводить деякі види осетроподібних. Зокрема, створено гібрид білуги та стерляді бістер, який швидко росте й має високі харчові якості.

Оселедцеподібних налічують близько 300 видів. Це риби дрібних і середніх розмірів.

В Україні в Чорному морі поширений чорноморський оселедець завдовжки до 40 см та масою до 1 кг. Особини цього виду часто заходять для розмноження у Дунай, долаючи відстань у сотні кілометрів. В Азовському та Чорному морях мешкає чорноморсько-азовська тюлька, що останнім часом заселила дніпровські водосховища. У наших морях також поширені дрібні за розмірами (7-13 см завдовжки) європейський анчоус, або хамса, чорноморський шпрот та деякі інші промислові види оселедцеподібних.

Представники ряду Лососеподібні за будовою загалом нагадують оселедцеподібних. Характерна ознака представників цього ряду ˗ наявність особливого, позбавленого променів жирового плавця, розташованого на спинному боці тіла перед хвостовим плавцем. Більшість видів лососеподібних мешкає у морях, однак для розмноження заходить у річки. Окремі представники (харіус, форель) - мешканці прісних водойм. Лососеподібних відомо понад 200 видів.

В Україні мешкає харіус європейський (у басейнах Дунаю та Дністра), дунайський і чорноморський лососі (до 2 м завдовжки при масі до 25 кг), яких занесено до Червоної книги України. Райдужна форель віддає перевагу прохолодній воді, тому мешкає у гірських річках. Її штучно розводять у рибних господарствах Закарпаття, Карпат і Криму. Лососеподібних часто називають «червоною рибою», оскільки їхнє високоякісне м’ясо має червонувате забарвлення. Червоне забарвлення має й ікра цих риб, яка дуже цінується в усьому світі.

Найчисленніший за кількістю видів (близько 6500) рядОкунеподібні, поширений у морях, океанах, прісних водоймах. Це переважно хижаки. Довжина тіла різних видів цих риб становить від 1 см до 5 м, а маса інколи сягає 900 кг. Так, меч-риба може сягати 4,5 м завдовжки при масі до 500 кг. Ця тварина, переслідуючи здобич, здатна розвивати швидкість до 130 км за годину.
Багато видів окунеподібних мають промислове значення. У Чорному морі добувають скумбрію, ставриду, тунців, різноманітні види бичків. У прісних водоймах України поширені окунь річковий, судак, йорж та інші види цих риб.

Такі відомі види, як короп, карась, лящ, належать до ряду Коропоподібні. Коропоподібні ˗ переважно всеїдні риби, однак серед них відомі й хижаки ˗ жерех, або білизна, та інші, а також рослиноїдні види. До рослиноїдних видій, зокрема, належать білий і чорний амур, а також товстолоби. Ці види походять з річок.

Серед коропоподібних багато промислових видів, яких здобувають заради поживного смачного м’яса та ікри. Так, у рибних господарствах розводять різноманітні породи коропів. Дикий предок коропа - сазан (мешкає у Дніпрі та інших річках України).