Постановка задачі

Комп’ютерний підхід до вирішення задач ГДС

При дослідженні задач із області науково-технічних розрахунків метою застосування ЕОМ є не стільки машинні результати, скільки розуміння або пояснення властивостей і поведінки об’єкта (явища процесу або системи). Щоби заставити комп’ютер видавати бажані результати, геофізик повинен знати специфіку вирішення задач на ЕОМ, як на програмно-керованому автоматі. Вирішення задач на ЕОМ не обмежується роботою самої цифрової машини: це певний процес, який розпадається на ряд етапів, пов’язаних з підготовкою задач до машинного рішення і їх проходженням через ЕОМ.

Виділяють наступні основні етапи комп’ютерного вирішення задач [15]:

· Постановка задачі

· Розробка математичної моделі

· Розробка дискретної моделі

· Програмування

· Відлагодження і тестування

· Проведення розрахунків та обробка результатів на ЕОМ.

Задача виникає тоді, коли в реальному світі складається деяка ситуація, яку людина усвідомлює і хоче змінити, але ще не знає, як це робити і якими засобами. Поняття “задача” передбачає в умовах, які склались необхідність пошуку засобів для досягнення видимої (або кимось визначеної), але безпосередньо недоступної мети. Умови включають множину можливих станів і властивостей деякого об’єкту, а мета визначає його бажаний стан. Характерною ознакою будь-якої задачі є наявність невідомого, тобто невизначеності. Невизначеність викликається принаймі двома обставинами: неповнотою інформації про об’єкт, яка поступає з навколишнього середовища і обмеженою здатністю людини сприймати, оцінювати і переробляти інформацію. Стан, коли відомі умови задачі, але мета явно не визначена, називається ситуацією. Стан, коли відома мета задачі, але явно не визначені умови, називається проблемою.

Ситуація і проблема – початкові кроки постановки задачі, в якій вони взаємопов’язуються в якості заданих умов і мети, а також усвідомлюється, що є невідомим даної задачі. В постановці задачі головну увагу приділяють виділенню і аналізу множини умов і визначенню бажаних станів об’єкту. Перехідним етапом до задачі є проблемна ситуація, в якій зв’язок обох частин постає в самому загальному вигляді. Наміри ще розпливчасті, мета визначена або вказана неясно, є нечіткі сукупності факторів замість строго виділених умов. Коректна постановка задачі передбачає точні формулювання ситуації і проблеми на мові тієї предметної області, в якій працює спеціаліст.

Таким чином, рішення любих задач є багатоетапним процесом і часто ітераційним (циклічним), пов’язаним з корегуванням дій і засобів на деяких етапах. Головний принцип, яким слід керуватися при цьому, образно формулюється так: перш ніж пробувати вирішити задачу, переконайтесь, що розумієте в чому вона полягає. Успіх у рішенні задач в значній мірі залежить від об’єму знань, досвіду і інтуїції, тобто від професійної майстерності спеціаліста.

На початковому етапі комп’ютерного рішення задач потрібно сформулювати постановку задачі, тобто дати її змістовний опис на людській мові, в термінах тієї предметної області, в якій виникла задача, і у відповідності з усталеними категоріями цієї області знань. Таку постановку задачі називають феноменологічною.

В геофізиці для ряду задач у феноменологічну постановку входить опис відповідної фізико-геологічної моделі, яка відображає взаємозв’язки істотних властивостей модельованого об’єкту з реєстрованими в його оточенні або очікуваними полями [15].