Геофізичні редактори
Обробка геофізичної інформації засобами ЕОМ
Обробка та інтерпретація геофізичної інформації засобами ЕОМ
На виробництві широко використовуються геофізичні редактори – програми призначені для обробки каротажної інформації, яка отримується під час проведення геофізичних досліджень свердловин, що буряться на нафту і газ.
Типовими представниками таких редакторів є MEGAEDIT, ОНІКС, LEXX та інші.
Треба зауважити, що різні редактори мають різні системні вимоги. Така ситуація пов’язана зі ступенем складності самої програми, її функціональними можливостями, зручністю інтерфейсу і т.д.. Кожна степінь складності програми має свої переваги і недоліки. Наприклад, ОНІКС вимагає процесора не нижче 80386 з сопроцесором 80387 (80486) рекомендовано), дисплей мінімум EGA(SVGA рекомендовано), пам’ять мінімум 4Мбайта. Сама програма займає близько 1Мбайта пам’яті. Операційна система повинна бути не нижче MSDOS5.0. Система ОНІКС використовує розширену пам’ять для своїх потреб. Тому, необхідно залишати вільною, як мінімум 600Кбайт розширеної пам’яті. Систему ОНІКС-6 можна запускати в сеансі MSDOS під операційною системою Windows95.
Необхідно погодитись, що потреби цього редактора досить скромні, не дивлячись на те, що багато задач, які покладаються на геофізичні редактори він виконує з успіхом. Його простота тягне за собою й дешевизну у використанні. Обробка і вивід відредагованого матеріалу проводиться швидко.
Але, як і кожна програма, цей редактор має і свої недоліки, які так само як і переваги пов’язані з його простотою. А саме: він дещо обмежує користувача у діях через обмеженість інтерфейсу, каротажні криві обробляє з кроком 0.2м (а часто необхідно обробляти з кроком 0.1м), обробляє обмежений інтервал.
Системні вимоги програми LEXX значно вищі. Цей редактор вимагає операційної системи Windows 95, 98, 2000, NT. Він може працювати при мінімальній конфігурації: Pentium 200MHz, RAM 32Mb, монітор 17”. А для повного використання можливостей необхідно: Pentium 600MHz, RAM 128Mb, монітор 21”. Такі вимоги говорять про те, що програма LEXX набагато складніша і об’ємніша за ОНІКС. Завдяки цьому LEXX має зручний інтерфейс, який дозволяє гнучко маніпулювати зображенням, що в свою чергу, полегшує користувачу роботу з геофізичним матеріалом. Програма дозволяє:
– редагувати криві як в графічному так і в текстовому вигляді;
– зшивати криві;
– зсувати криві;
– проводити операції над кривими: згладжування, зміна кроку квантування, видаляти розриви і викиди на кривих, вводити поправки, інвертувати криві, логарифмувати і потенціювати криві, реверсувати криві, знищувати, синтезувати та ін..
– ствоювати огинаючі криві;
– дублювати криві і фрагменти кривих;
– виконувати повернення операцій на декілька кроків назад та багато ін..
Такий широкий спектр можливостей LEXX крім зручного інтерфейсу забезпечує і “калькулятор” в якому користувач за допомогою мікропрограмування може проводити різноманітні маніпуляції з геофізичними кривими та створювати похідні або додаткові криві.
Ще одним дуже зручним і часто використовуваним редактором є програма MEGAEDIT. Вона є на порядок складнішою за ОНІКС і по багатьох параметрах є аналогом LEXX. Першою значною відмінністю цих програм є використання MEGAEDITом операційної системи OS/2, що створює для користувачів труднощі, оскільки найпоширенішою операційною системою є Windows. Але не дивлячись на це MEGAEDIT успішно застосовується в геофізиці і є зручним для редагування каротажних кривих.
Система форматування планшетів редактора MEGAEDIT працює з геофізичними даними, розміщеними у файлах форматів BCR i ACU. Маніпулятор і калькулятор редактора також передбачає використання файлів формату BCR.
Каротажні реєстратори і станції в процесі роботи створюють, як правило, робочі файли специфічного формату. Редактор MEGAEDIT призначений для підтримання певної технології прив’язки даних до глибини. Для дотримання цієї технології, дані, що направляються в редактор, повинні бути в найменшій степені піддані будь-яким перетворенням по глибині. Від спеціальних, зовнішніх по відношенню до редактора конвертерів даних, вимагається представити каротажні дані у функції глибини з деяким стандартним кроком квантування.
Образ вимірювання, таким чином, є частиною програмного інтерфейсу між первинними каротажними даними і редактором MEGAEDIT. По своїй структурі образ вимірювання достатньо простий, завдяки чому повинні бути прості і програмні реалізації конвертерів початкових даних станції і реєстраторів.
Необхідно зауважити, що різні редактори обробляють файли різного формату. Для ОНІКСу – це файли з розширенням DAT, для LEXX – це файли формату LAS, а для MEGAEDIT – BCR i ACU. Але така різноманітність вхідних файлів не повинна лякати користувача, тому, що, як правило, в кожному редакторі закладені конвертери, які дозволяють перетворювати файли з одного формату в інший.
Як правило, робота редакторів базується на використанні певної ієрархічної структури директорій, яка дозволяє користувачу без додаткових зусиль її зрозуміти і використовувати. Така структура є і в MEGAEDIT. Вона типова для більшості редакторів і виглядає так: існує загальна директорія, яка містить піддиректорії, назви яких співпадають з назвами площ нафтових і газових родовищ, з якими працює користувач. При додаванні і знищенні директорій-родовищ, немає необхідності виходити з програми редактора і користуватись інтерфейсом операційної системи. Ці операції можна провести за допомогою інтерфейсу самого редактора. Кожна директорія-родовище містить піддиректорії, які відображають перелік номерів свердловин з якими працює користувач. І вже у цих директоріях-свердловинах знаходяться файли з даними по всіх геофізичних дослідженнях, які проводились на даній свердловині. А саме : початкові файли у тому форматі і вигляді, у якому вони надійшли у КІП, конвертовані файли (не редаговані файли у форматі, придатному для обробки) та відредаговані файли.
На відміну від інших редакторів MEGAEDIT може працювати з файлами у яких містяться фазо-кореляційні діаграми та хвильові картини.