Концепція державного зберігання промислово-геофізичної і суміжної геолого-геофізичної інформації

Земні надра та мінеральні скарби, які в них знаходяться, є національною власністю. Із цього однозначно витікає, що і зібрана з величезними затратами матеріальних засобів і інтелектуальних сил інформація про надра, зокрема дані геофізичних досліджень свердловин, лабораторних петрофізичних досліджень та інша супутня інформація, є національним надбанням і, безумовно, підлягає державному зберіганню. Державне зберігання геолого-геофізичної інформації повинно базуватись на неухильному виконанні трьох принципів [11]:

1) Принцип повноти збору інформації – державному зберіганню підлягає вся без винятку первинна інформація, яка описує склад і будову земних надр, а також в тій мірі, як це передбачає законодавство, і вторинна геолого-геофізична інформація (результати геологічної інтерпретації вихідних даних);

2) Принцип абсолютної збереженості геолого-геофізичної інформації. Практична реалізація цього принципу не дуже проста: паперові носії інформації при частому використанні зношуються і погано читаються або ж зовсім не читаються; цифрові носії, зокрема магнітні також з часом втрачають інформацію і потребують відновлення записів в певний час. Більше того, носії цифрової інформації орієнтовані на записування та зчитування за допомогою певної апаратури, яка з часом старіє і знімається з експлуатації, і тоді збережена інформація знову не зчитується.

3) Принцип дублювання інформації у фомі доступній оперативним системам обробки. Інформація, яка зберігається в електронних державних фондах, може бути використана для вирішення самих різноманітних задач, тобто вона може бути вхідною інформацією для самих різноманітних систем обробки. Кожна така система передбачає роботу з первинними документами певного, часто спрощеного формату. Це приводить до необхідності дублювання частини збереженої інформації у спрощеній формі, яка відповідає форматам систем.

Одна з важливих форм зберігання промислово-геофізичної інформації – документальне зберігання, коли зберігається не просто цифрова інформація (наприклад, масиви чисел, які відповідають каротажним діаграмам), а в електронній формі зберігається сам первинний документ – робоча каротажна діаграма з її дефектами, з помітками інтерпретатора, що відбражають його бачення розрізу, мають величезну цінність і, безумовно, коли вони збережуться, то будуть досконало вивчатись інтерпретаторами майбутніх поколінь і т.п.. Такий документ отримують за допомогою сканування оригіналу і можна його переглянути на екрані монітору.

При пошуку, розвідці і розробці родовищ корисних копалин збираються і накопичуються великі масиви самих різноманітних інформаційних документів. Для того, щоб ці документи можна було легко переглянути, їх порібно впорядкувати – звести в чітку ієрархічну систему.

Деяка множина інформаційних документів об’єднується в групу (клас документів). Такий інформаційний клас повинен мати ім’я, за яким його можна знайти. Множина класів першого рівня утворює клас другого рівня; класи другого рівня об’єднуються в класи третього рівня і т.д..

Таким чином будується ієрархічна деревоподібна структура (деревоподібний інформаційний граф). Ім’я класу, який старший за клас першого порядку, утворює деякий вузол розгалуження. Самий старший клас називається коренем ієрархічної структури. Для того, щоб вийти на потрібний документ, треба побудувати траекторію пошуку – послідовність вузлів, починаючи з кореня, яка веде до даного документу. Сам первинний документ може мати складну структуру – складатись із елементів різного типу (число, масив чисел, рядок знаків, логічна зміна, рядок бітів, спискова структура і т.д.). Сукупність документів, які зберігаються, називається базою даних. Інтелектуальні системи управління базами даних забезпечують як оперативний перегляд людиною ієрархічної системи, так і вибір та перегляд первинного документу. Графічне зображення документу істотно залежить від його структури. При бажанні, документи можуть перегруповуватись, тобто інформаційний граф може бути змінено. Інтелектуальні системи управління базами даних забезпечують також роботу зовнішніх управляючих програм, які за запитами отримують для роботи відповідний документ.