Питання 1. Потреби, як рушійний мотив виробничої діяльності
Лекція 3. Економічні потреби та інтереси
ТЕМА 3. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА ІНТЕРЕСИ
1. Потреби, як рушійний мотив виробничої діяльності.
2. Економічний закон зростання потреб.
3. Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, класифікація.
Мета: уявити основну суперечність будь-якої економіки – обмеженість ресурсів, безмежність потреб і вирішення проблеми згладжування цієї суперечності.
Рекомендована література:
1. Мочерний С.В. Політекономія: Підручник / С.В. Мочерний. – К.: Вікар, 2005. – 2-ге вид, випр. – с. 42–48.
2. Ніколенко Ю.В. Політекономія: Підручник / Ю.В. Ніколенко. – К.: ЦУЛ, 2003. – с. 41–43.
Питання для самостійного вивчення:
1. Класифікація суспільних потреб.
2. Взаємодія потреб та інтересів як рушійна сила соціально-економічного розвитку.
Економічна система приводиться до дії економічним механізмом. Щоб його зрозуміти, треба відходити від його призначення – яку кінцеву мету шукає економіка.
Природна мета – функціонування економіки – задоволення потреб в товарах та послугах.
Тільки на зорі людства людина задовольняла потреби готовими продуктами природи. Але потім це відбувається через виникнення товарів та послуг. При цьому матеріальні потреби збільшуються швидше духовних і стають більш різноманітними та їх задоволення потребує збільшення об’єму використаних ресурсів.
В кожний конкретний історичний період у суспільстві існує багато потреб:технологічних, інтелектуальних та інших
Потреба –нужда в чому-небудь суб’єктивно – необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому.
Потреби відображають внутрішні мотиви діяльності людей та виникає важка система різноманітних потреб.
Людина – істота біологічна, том існують потреби:
Біологічні– зумовлені існуванням та розвитком людини як біологічного організму (їжа,одяг)
Соціальні– зумовлені суспільною природою людини(спілкування, самореалізація, суспільне визначення)
Духовні– творчість, самовдосконалення, самовираження
Існують моделі людських потреб:
Не дивлячись на відрізнення, усі три моделі поділяють потреби на зрівняно низького рівня(первинний) та вищого рівня( вторинний)
Згідно з приведеної ієрархії, вторинні потреби не виходять на перший план, поки не задоволені первинні(хліб – діаманти)
Задоволення первинних потреб людина задовольняє вторинними, тобто задоволення потреб – рушійна сила діяльності людини.
Блага – засоби задоволення потреб. Вони можуть бути:
- Не уречевлені(сонце, здоровя, знання, спілкування)
- Уречевлені(дари природи, їжа, продукти праці, одяг, житло)
- Неекономічні – необмежені, їх обсяги перевищують явні потреби людей – ідеальні
- Економічні – обмежені наявністю ресурсів, тобто це потреби в економічних благах
- Задоволення економічних потреб – є побуди мий мотив виробничих відносин
- Дійсні – формуються залежно залежно від досягненого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду
- Платоспроможні – визначаються платоспроможним попитом
- Фактичні – задовольняються наявними товарами та послугами
Система економічних потреб достатньо важка та постійно розвивається. Їх структура, об’єм, способи та рівень задоволення безперервно змінюються: вдосконалюються, ускладнюються в процесі історичного розвитку людської цивілізації.
Економічні потреби задовольняються через споживання матеріальних та духовних благ. Ту реалізується природня мета економічної діяльності суспільства. Саме заради потреб люди створюють хоз.систему та підтримують її функціювання.
Раціональне споживання може збільшувати загальну ефективність економіки. Наприклад, зниження матеріалоємності дозволяє задовольняти потреби суспільства з меншими затратами для виробництва.
Задоволення потреб – стимул до подальшої дії, тому що задоволена потреба породжує нові, більш високі запроси.