Народно розмовна
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
|
Перші рукописи з виразними рисами української книжної мови ("руської", "простої") відомі з середини XIV ст., поширенішою вона стає з другої половини XVI ст.
2. Осередки культури до середини ХV ст. освіта, книгописання.
Упродовж XIII — першої половини XV ст. освіта в українському середовищі зберігала риси, які сформувалися за часів Київської Русі після прийняття християнства і були властиві усім країнам візантійсько-слов'янської культу
![]() | |||||
![]() | |||||
![]() | |||||
Скрипторії це –
![]() | |||
![]() |
Про євангелістськість
українського православ'я свідчить
![]() |
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Характерні риси українського православ’я:
Демократизм - _________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
Соціальніст - __________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Самобутність віровчення і культу українського правосла в'я позначилася і на церковному мистецтві - іконописі, архітектурі
| |||
![]() | |||
У системі шкільництва на Запоріжжі відомі три типи шкіл:
• січові ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
• Монастирські_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
• церковно-парафіяльні
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
• Феномен духовності козацької педагогіки — у поєднанні духовно-інтелектуального та фізичного ідеалу, вірі у вищість справедливості, мужності та мудрості. Діяльність козацьких шкіл становить важливий етап в історії освіти в Україні. Навчання тут велося українською мовою.
2. Розвиток і поширення друкарської справи.
Насередину XVII ст. друкована книга стала істотним чинником розвитку української культури. її тематика відображала стан церковного життя, освіти, науки, мистецтва, суспільно-політичної думки.
Принципово важливо підкреслити підтримку українського друкарства гетьманським урядом і козацькою старшиною. Гадяцький договір України з Польщею 1658 р. передбачав, що в автономній Українській державі буде діяти необмежена кількість ("скільки потрібно") шкіл, колегіумів, друкарень, можна буде друкувати світські та релігійно-політичні книги.
Лавра як головний видавничий осередок другої половини XVII — початку XVIII ст.:
|
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
![]() |
кириличні букварі –
Невід’ємною складовою частиною давньої друкованої книги, особливо літургійної, стали орнаменти (набірні, які друкувалися з вилитих подібно до шрифту орнаментальних елементів, і гравійовані — відбиті з дереворитних або мідеритних кліше), а також зображення (спершу виключно дереворитні, пізніше й мідерити — відбитки з мідних кліше).
Неодмінні атрибути титульної сторінки :
1. назва книжки, набрана великими літерами, і вихідні дані, обрамлені дереворитною оздобною рамкою – "фортою", яка в ранніх виданнях має вигляд архітектурного порталу.
2. До архітектурних колон додавали оздобний рослинний орнамент, — інколи бічні колони обплетені виноградною лозою.
3. Архітектурна рамка доповнюється клеймами із зображеннями святих або свят, алегоричних композицій.
4. Новим елементом у розвитку титульного аркуша були рамки без фронтону, замість нього центральну частину сторінки оточувала складна композиція, в якій численні клейма з’єднувалися бароковими гірляндами з листям, квітами, плодами.
| |||||||
![]() | |||||||
![]() | |||||||
![]() | |||||||
класична архітектурна