Основні права та обов’язки службовців. Обмеження для службовців

Права державних службовців: Основні обов’язки державних службовців:
—користуватися правами і свободами, які гарантуються гро­мадянам України Конституцією і законами України; —брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх повноважень рішень; —одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції; —на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян; —вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця; —на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якостей, досвіду та стажу роботи; —безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що сто­суються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення; —на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов’язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії; —вимагати службового розслідування з метою зняття без­підставних, на думку службовця, звинувачень або підозри; —на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці; —на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу; —захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку. — додержання Конституції та інших актів законодавства України; —забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; —недопущення порушень прав і свобод людини та грома­дянина; —безпосереднє виконання покладених на них службових обов’язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх ке­рівників; —збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов’язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; —постійне вдосконалення організації своєї роботи і підви­щення професійної кваліфікації; —сумлінне виконання своїх службових обов’язків, ініціатива і творчість в роботі.
—
Обмеження загального та спеціаль­ного характеру щодо державних службовців:
сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це ма­теріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;

—займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому він працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викла­дацької, творчої діяльності, а також медичної практики);

—входити самостійно (крім випадків, коли державний служ­бовець здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії господарського товариства), через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підпри­ємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;

—відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затриму­вати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію;

—сприяти, використовуючи своє посадове становище, фізич­ним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньо­економічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;

—неправомірно втручатись, використовуючи своє посадове становище, у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень;

—бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, діяльність якого він контролює;

—надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень;

—приймати подарунки чи послуги від осіб у зв’язку зі своєю службовою діяльністю;

— приймати участь у страйках, або вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу тощо.

4. Проходження державної служби. Категорії посад та ранги державних службовців

 

 

Проходження державної служби – це сукупність юридичних фактів, пов’язаних з виникненням, зміною та припиненням державно-службових відносин, а саме з прийняттям на дер­жавну посаду, службовою кар’єрою та припиненням служби.

 

 

 
 

 

 


прийняття на службу просування по службі припинення служби

 

Прийняття на державну службу
Загальні вимогищодо прийняття на державну службу пов’язані передусім із правовим статусом осіб, зокрема громадянством України. Крім того, згідно зі ст. 12 Закону «Про державну службу» не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які визнані у встановленому порядку недієздатними; мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади; у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками; в інших випадках, встановлених законами України. Спеціальні вимоги висуваються до особи залежно від сфери державноїслужби та конкретного виду посади, на яку вона претендує. Такі вимоги стосуються рівня освіти, кваліфікації, фахової підготовки, стану здоров’я, проходження стажування або випробувального терміну, необхідності перевірки на допуск чи державної служби, стажу роботи, наявності вчених ступенів її звань тощо.
Із прийняттям на державну службу пов’язується категорія заміщення посади,яка здійснюється шляхом призначення, курсу або за контрактом. Найбільш поширеним способом в сучасних умовах є конкурсний відбір.

 
 


· публікація оголошення державного органу про проведення конкурсу у пресі або поширення його через інші засоби масової інформації;
· прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі та їх попередній розгляд на відповідність встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади;
· проведення іспиту та відбір кандидатів

 

Стажування Випробування Переміщення державного службовця
проводиться з метою набуття практичного досвіду та перевірки профе­сійної підготовки і ділових якостей особи терміном до 2 місяцівіз затвердженням заробітної плати за основним місцем роботи. Стажування можуть прохо­дити як особи, що вперше претендують на посаду державного службовця, так і державні службовці, які бажають зайняти більш високу посаду. при прийнятті на державну службу може вста­новлюватися як додаткова умова на термін до 6 місяців з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Громадяни, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу,текст якої підписується і зберігається за місцем роботи. по службі може здійсню­ватися: на вищу посаду з метою просування працівника по службі, на рівнозначну посаду з метою доцільнішого викорис­тання ділових якостей службовця, на нижчу посаду у випадках скорочення штату, за станом здоров’я, за власним бажанням, за результатами проведення атестації.

 

 

Службова кар’єра – це просування по службі державного службовця шляхом зайняття ним більш високої посади на конкурсній основі шляхом присвоєння йому більш високого рангу.
       
    Система посад будується за ієрархічним принципом; у її основу покладено 7 категорій посад службовців. Згідно з нормами Закону України «Про державну службу» зазначеним категоріям посад державних службовців присвоюються 15 рангів, які присвоюються відповідно до посади службовця, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. Ранги, що відповідають посадам І категорії, присвоюються Президентом України; ІІ категорії – Кабінетом Міністрів України; ІІІ-VІІ категорій – керівником державного органу, в системі якого працює державний службовець.