Поняття, предмет і метод адміністративного права

 

Адміністративне право Предмет адміністративного права — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що формуються під час забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також в процесі державного і самоврядного управління в сферах соціально-економічного і адміністративно-політичного розвитку та охорони громадського порядку.   становить особливе коло суспільних відносин, що складаються внаслідок виконання органами державної влади своїх виконавчо-розпорядчих функцій.

)

 

         
 
 
   
 
   
 
   
відносини, що виникають у процесі реалізації юрисдикції адміністративних судів і поновлення порушення прав громадян та інших суб’єктів адміністративного права

 

 


Метод адміністративного права – сукупність приймів та засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що становлять предмет адміністративного права.

 

 

 
 

 


– встановленні певного порядку дій – приписів щодо дій суб’єктів відносин за відповідних умов та способу вчинення таких дій, передбачених відповідною адміністративно-правовою нормою;
– забороні певних дій з огляду на можливість застосування відповідних юридичних засобів впливу на правопорушників;
– наданні можливості вибору одного із передбачених адміністративно-правовою нормою варіантів належної поведінки (наприклад, надання посадовим особам можливості вибору при вирішенні застосування до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, того чи іншого адміністративного стягнення або звільнення її від відповідальності);
– наданні можливості чинити або не чинити дії, передбачені адміністративно-правовою нормою у визначених нею умовах (громадянин сам вирішує питання, чи варто оскаржувати дії посадових осіб, які він оцінює як протиправні).

 

 

       
 
Методи правового регулювання адміністративного права:  
 
   

 

 


 

метод влади — підпорядкування (субординації) або метод прямого розпорядництва, коли одна сторона відносин є юри­дично владною, а інша — юридично підвладною (наприклад, відносини між податковою адміністрацією та платниками по­датків, між інспектором ДАІ та учасниками дорожнього руху);
метод рекомендацій — рекомендації одного суб’єкта відно­син, які набувають правової сили за умови прийняття їх іншим;
метод узгодження (координації) — він регулює відносини між суб’єктами, які не знаходяться у підпорядкуванні;
метод рівності — означає, що суб’єкти, які знаходяться на одному рівні державного механізму, здійснюють у формі адміністративного договору спільні дії.