Заняття № 4 - 5
Змістовий модуль 2 Єдина система допусків і посадок
ПЛАН:
1 Єдина система допусків і посадок (ЕСДП), її роль у розвитку інтеграції між державами.
2 Поняття про розміри, граничні відхилення і допуски. Номінальні, дійсні та граничні розміри. Ряди нормальних діаметрів і довжин у машинобудуванні і їх вибір згідно з ГОСТ.
3 Відхилення. Допуски. Схематичне зображення полів допусків. Поняття про з’єднання і посадки. Класифікація з’єднання.
4 Граничні і середні зазори і натяги. Три групи посадок. Допуск посадки. Система допусків і посадок(система отвору і система вала). Одиниця допуску.
5 Квалітети точності. Принцип вибору допусків. Нанесення розмірів і граничних відхилень на кресленні.
6 Розрахунок і вибір посадок, приклади їх застосування
Мета заняття : При вивченні даної теми особливу увагу слід звернути на визначення системи отвору і системи вала, квалітетів точності, на формули для розрахунку допусків на всі квалітети, позначення і розташування основних відхилень щодо номінального розміру, позначення допусків на кресленнях, правильне користування таблицями ГОСТ 25347-89.
Мета виховна: Впровадження ЕСДП створює передумови для забезпечення і підвищення надійності міжнародної спеціалізації при виробництві машин і вузлів.
Самостійна робота №3
Тема: Єдина система допусків і посадок
План: 1 Допуски розмірів, як різниця граничних розмірів та відхилень.
2 Позначення відхилень.
3 Нульова лінія.
4 Основні відхилення.
5 Поле допуску
6 Квалітети точності
Література: 1 ,с.58-64; 2,с.79-87; заняття №3, с. 30 - 46
1 Єдина система допусків і посадок (ЕСДП), її роль у
розвитку інтеграції між державами
Взаємозамінність:
- забезпечує високу якість виробу;
- знижує собівартість виробу;
- сприяє при цьому використанню прогресивної технології та вимірювальної техніки.
Взаємозамінність базується на стандартизації, нормативно-технічним документом якого є стандарт.
Нормування допусків та посадок здійснюється двома системами стандартів:
1. ЄСДП - "Єдиною системоюдопусків тапосадок", яка поширюється на:
- допуски розмірів гладких елементів деталей;
- посадки, що утворюються при з'єднані цих деталей;
2. ОНВ - "Основними нормами взаємозамінності",що встановлюють допуски та посадки на:
- шпонкові;
- шліцьові;
- різьбові з'єднання;
- зубчасті передачі, колеса тощо.
Доцільно відмітити, що допуски та посадки повинні бути вказані в технічній документації (креслення, що містить зображення виробу та необхідні для його контролю й виготовлення відомості).
ЄСДП для гладких деталей і з'єднань була розроблена для країн - членів Ради Економічної Взаємодопомоги (С9В). Вона є частиною комплексу нормативно-технічних документів, який має назву "Основні норми взаємозамінності". Комплекс охоплює загальнотехнічні норми, які визначають взаємозамінність типових з'єднань в машинобудуванні: гладких (циліндричних та плоских), конічних, різьбових, шпонкових, зубчастих передач, включає допуски форми, розташування та шорсткості поверхонь.
Комплекс розроблений в тісному узгодженні зі стандартами та рекомендаціями Міжнародної організації зі стандартизації
(ISO), Міжнародної електротехнічної комісії (МЕК), з іншими міжнародними нормами. Тому державні стандарти України (ДСТУ), які розроблені і розробляються нині, використовують вимоги стандартів ЄСДП безпосередньо в своїх визначеннях і текстах.
Це складає передумови для України забезпечувати у міжнародному масштабі:
- взаємозамінність деталей, вузлів і машин;
- єдине оформлення технічної документації;
- єдиний парк інструментів, калібрів та іншого технологічного оснащення.
ЄСДП встановлена у стандартах, поданих в кінці даного посібника в переліку нормативно-технічної документації.
Ці стандарти розповсюджені на гладкі циліндричні та плоскі з'єднання, а також на гладкі елементи деталей, що не спрягаються, з номінальними розмірами до 10 000 мм незалежно від видів матеріалів деталей та способів обробки.
Основою ЄСДП є система допусків і посадок ISO (International Organization of Standardization). Національні стандарти розробляються на основі рекомендацій і стандартів ISO.
Основи побудови ЄСДП
Основи побудови ЄСДП викладені в ГОСТ 25346(для розмірів до 3150 мм) та ГОСТ 25348(для розмірів понад 3150 мм до 10 000 мм). Вони цілком відповідають основам побудови системи ISO і включають: терміни і визначення, інтервали номінальних розмірів, формули і числові значення допусків і відхилень, правила утворення і умовні позначення полів допусків і посадок.
2 Поняття про розміри, граничні відхилення і допуски.
Номінальні, дійсні та граничні розміри.
На кресленні деталі проставляються розміри, які називають номінальними,та граничні відхилення розмірів чи умовні позначення допусків.
При цьому:
- термін "отвір"використовують для позначення внутрішніх (охоплюючих) циліндричних та плоских поверхонь;
- номінальний розмір отвору позначають D (ø);
- термін "вал" означає зовнішні (охоплювані) циліндричні
та плоскі паралельні поверхні;
- номінальний розмір вала позначають d (ø);
- у випадку, коли вал та отвір утворюють одне з'єднання
(спряження), за номінальний розмір приймають розмір для
вала і отвору, що позначають D (d).
Номінальні розміри вибирають з рядів нормальних лінійних розмірів за ГОСТ 6636, що обмежує число розмірів, які використовуються.
У вказаному ГОСТ 6636 передбачені 4 основні ряди розмірів Rа5, R10, Rа20і Rа40і один ряд додаткових розмірів.
При цьому слід вживати з пріоритетом ряди з більш крупною градацією розмірів (з великим знаменником прогресії), тобто ряду Rа5 слід надавати перевагу перед рядом Rа10тощо.
Ряди лінійних розмірів, побудовані на основі рядів переважних чисел, являють собою десяткові ряди геометричних прогресій зі знаменникам для рядів:
Rа5 - 
≈ 1,6;
Rа10 - 
≈ 1,25;
Rа20- 
≈ 1,12;
Rа40- 
≈ 1,06;
тобто степінь кореня входить в умовне позначення рядів.
При цьому:
- числа, що складають ряд лінійних розмірів, округлені;
- ряди номінальних розмірів не поширюються на технологічні міжопераційні розміри, діаметри підшипників кочення,діаметри різьб.
Приклади рядів для номінального розміру 1,0 мм дані в таблиці 1.
Таблиця 1 - Приклади рядів для номінального розміру 1,0 мм
| Rа5 | Rа10 | Rа20 | Rа40 |
| 1,0 | 1,0 | 1,0 1,1 | 1,0 1,05 1,1 1,15 |
| 1,2 | 1,2 1,4 | 1,2 1,3 1,4 1,5 | |
| 1,6 | 1,6 | 1,6 | 1,6 |
Ряди нормальних діаметрів і довжин у машинобудуванні і
їх вибір згідно з ГОСТ 6636.
Інтервали номінальних розмірів, що прийняті в ЄСДП для визначення допусків і граничних відхилень, поділяються на основні та проміжні.
Основні інтервали використовуються для визначення всіх допусків системи і тих граничних відхилень, які більш плавно змінюються в залежності від номінального розміру.
Починаючи з 250 мм, межі основних інтервалів прийняті згідно з нормальними лінійними розмірами ряду R10.Проміжні інтервали введені для номінальних розмірів понад 10 мм і поділяють кожен основний інтервал на два (в деяких випадках на три).
Починаючи з 250 мм, межі проміжних інтервалів прийняті згідно з нормальними лінійними розмірами ряду R20.
Поєднання будь-яких основних відхилень в кожному з квалітетів теоретично дозволяє утворити понад 1000 полів допусків валів і отворів. їхнє застосування у виробничих умовах є неекономічним, тому що надмірно ускладнює технологію, знижує технологічність виготовлення виробів, обмежує уніфікацію різальних та вимірювальних інструментів. Тому зроблений обмежувальний відбір полів допусків для 4-х діапазонів номінальних розмірів:
- < 1 мм;
- > 1...500 мм;
- > 500...3150 мм;
- > 3150...10000 мм.
Для діапазону найбільшого застосування (1...500 мм) виділені поля допусків переважного та рекомендованого застосування.
3 Відхилення. Допуски. Схематичне зображення полів допусків. Поняття про з’єднання і посадки. Класифікація з’єднання.
Розміри поверхонь обробленої деталі відрізняються від заданих номінальних розмірів цих поверхонь через численні похибки (помилки), що мають місце в процесі обробки. Тому розміри деталей обмежують двома граничними розмірами:
- найбільшим граничним розміром Dmax та dmax;
- найменшим граничним розміром Dminта dmin.
Дійсний розмір отримують вимірюванням розміру обробленої деталі з допустимою похибкою Dд та dд.
Деталь є придатною, якщо
Dmin ≤Dд ≤Dmax
dmin ≤dд ≤dmax
На кресленнях замість граничних розмірів поруч з номінальними вказують два граничні відхилення,наприклад 8 
.
Відхиленням називається алгебраїчна різниця між розміром (дійсним, граничним тощо) і відповідним номінальним розміром.
Таким чином номінальний розмір слугує початком відліку відхилень та визначає положення нульової лінії.
Дійсне відхилення- алгебраїчна різниця між дійсним та номінальним розмірами.
Граничне відхилення- алгебраїчна різниця між граничним і номінальним розмірами.
Одне з граничних відхилень називається верхнім,а інше нижнім.Ці відхилення можуть бути:
- додатними, тобто розміщуватись вище номінального розміру чи нульової лінії;
- від'ємними, тобто розміщуватись під нульовою лінією;
- дорівнювати нулю, тобто співпадати з номінальним розміром чи нульовою лінією.
ЕS- верхнє відхилення отвору- або алгебраїчна різниця між найбільшим граничним Dmax і номінальним D розмірами отвору:
ЕS = Dmax - D.
ЕІ — нижнє відхилення отвору- це алгебраїчна різниця між найменшим граничним Dmin і номінальним D розмірами отвору:
ЕІ = Dmin - D.
еs (еі) — верхнє (нижнє) відхилення вала- це алгебраїчна різниця між найбільшим граничним dmax(найменшим граничним dmin) та номінальним d розмірами вала:
еs =dmax –d;
еі =dmin –d.
ТD (Тd)— допуск розміру отвору (вала)- це різниця між найбільшим Dmax(dmax) та найменшим Dmin (dmin) граничними розмірами отвору (вала):
ТD = Dmax – Dmin;
Тd =dmax -dmin,
або допуск — це абсолютна величина алгебраїчної різниці міжверхнім ЕS (еs) та нижнім ЕІ (еі) відхиленнями отвору (вала):
ТD= ЕS- ЕІ;
Тd = еs - еі.
Допуски. Схематичне зображення полів допусків.
Допуск характеризує точність виготовлення деталі: чим менше допуск Т, тим складніше обробляти деталь, тому що збільшуються вимоги до елементів технологічної системи ВПІД (верстат-пристосування-інструмент-деталь).
Зону (поле), обмежену верхніми та нижніми відхиленнями, називають полем допуску. Поле допуску характеризується величиною допуску та його положенням відносно номінального розміру. При графічному зображенні поле допуску розміщене між двома лініями, що відповідають верхньому та нижньому відхиленню відносно нульової лінії. Схеми розташування полів допусків для валів представлені на рисунку 1, отворів - на рисунку2.
Рисунок 1 - Схема розташування полів допусків вала ød
Рисунок 2 - Схема розташування полів допусків отвору øD
Поняття про з’єднання і посадки. Класифікація з’єднання
Характер з'єднання деталей, що визначається величиною отриманих в ньому зазорів чи натягів, називається посадкою.
Посадка характеризує свободу відносного переміщення деталей, що з'єднуються, або степінь опору їхньому взаємному зміщенню.
В залежності від взаємного розташування полів допусків отвору і вала розрізняють посадки з зазором, натягом та перехідні.
Зазор S - різниця розмірів отвору і вала, якщо розмір отвору більше розміру вала.
Натяг N - різниця розмірів вала і отвору до складання, якщо розмір вала більше розміру отвору.
Посадкою з зазором називається посадка, при якій забезпечується зазор у з'єднанні. В цій посадці поле допуску отвору ТD розміщене над полем допуску вала Тd (рисунок 3).
На кресленнях з'єднання вала з отвором відхилення позначають рядом з номінальним розміром дробом, в чисельнику якого вказують граничні відхилення отвору, а в знаменнику - граничні відхилення для вала, наприклад:
ø48( 
);
Рисунок 3 - Схема розташування полів допусків посадок із зазором
Посадкою з натягом називається посадка, при якій забезпечується натяг у з'єднанні. При цьому поле допуску отвору розміщене під полем допуску вала (рисунок 4).
Рисунок 4 - Схема розташування полів допусків посадок із натягом
Перехідна посадка - посадка, при якій можливе отримання як зазору S так і натягу N. В цьому випадку поля допусків отвору і вала перекриваються частково чи повністю (рисунок 5).
Рисунок 5 -Схема розташування полів допусків перехідних посадок
Контрольні запитання для самоконтролю
1 Єдина система допусків і посадок (ЕСДП)
2 Дати визначення дійсного, номінального та граничного
відхилення.
3 Дати визначення дійсного, номінального та граничного
розміру.
4 Охарактеризувати поняття "вал" і "отвір".
5 Що таке допуск розміру і допуск граничного відхилення
6 Ряди нормальних розмірів
7 Інтервали нормальних розмірів
8 Що таке поле допуску?
9 Що таке посадка7
10 Три типи з’єднання
11 Характери посадок
4 Граничні і середні зазори і натяги. Три групи посадок. Допуск посадки
Як видно з приведених схем, посадки характеризуються Smax, Smin, Nmax, Nmin.
Найбільший зазор Smax- це різниця між найбільшим граничним розміром отвору Dmax та найменшим граничним розміром вала dmin :
Smax = Dmax - dmin
або найбільший зазор- це алгебраїчна різниця між верхнім відхиленням отвору ЕS та нижнім відхиленням вала еі:
Smax= ЕS- еі.
Найменший зазор Smin :
Smin =Dmin - dmax ;
Smin= ЕІ-еs.
Допуск зазору (допуск посадки з зазором) Тs- різниця між найбільшим Smax та найменшими Smin, зазорами:
Тs = Smax - Smin ,
або сума допусків отвору ТD і вала Тd:
Тs = ТD - Тd
Середній зазор Sс = Sm- середнє арифметичне між найбільшим Smax та найменшим Smin зазорами:
Sс = 0,5•( Smax + Smin).
Найбільший натяг Nmax - це різниця між найбільшим граничним розміром вала dmax та найменшим граничним розміром отвору Dmin:
Nmax =dmax -Dmin,
або - алгебраїчна різниця між верхнім відхиленням вала еsта нижнім відхиленням отвору ЕІ:
Nmax= еs– ЕІ.
Найменший натяг Nmin:
Nmin =dmin - Dmax;
Nmin = еі - ЕS.
Допуск натягу (допуск посадки з натягом) ТN- різниця між найбільшим Nmax і найменшим Nmin натягами:
ТN= Nmax - Nmin,
або сума допусків отвору ТDі вала Тd:
ТN = ТD - ТD
Середній натяг Nс= Nm - середнє арифметичне між найбільшим Nmax та найменшим Nminнатягами:
Nс = 0,5 • (Nmax + Nmin);
для перехідних посадок
Nс = 0,5 • ( Nmax + Smax);
- Smax = Nmin.
Система допусків і посадок(система отвору і система вала)
Системою допусків і посадок називається закономірно побудована сукупність стандартизованих допусків і граничних відхилень розмірів деталей, а також посадок, утворених отворами та валами зі стандартними граничними відхиленнями.
Системи допусків і посадок розроблені на окремі типи з'єднань незалежно від конкретних видів машин, приладів, матеріалів деталей та інших умов.
За допомогою системи допусків і посадок кількість різнихполів допусків для розмірів зведена до технічно і економічно обґрунтованого мінімуму. Це скорочує кількість типорозмірів деталей та виробів, підвищує їхню уніфікацію, дозволяє організовувати спеціалізований випуск різального та вимірювального інструменту.
Умовні позначення допусків і посадок, встановлені в стандартних системах, спрощують оформлення конструкторської та іншої технічної документації, полегшують маркірування інструментів та калібрів.
Різні системи допусків і посадок мають деякі загальні поняття:
- поля допусків;
- градація значень допусків встановлюється у вигляді набору степенів точності (квалітетів), допуски яких при заданому
номінальному розмірі утворюють геометричну прогресію. Тому
допуск сусіднього, менш точного квалітету, дорівнює відомому
допуску, помноженому на знаменник геометричної прогресії:
ТIT(q+1)= TITq· φ тощо
- для скорочення об'єму таблиць весь діапазон розрядів розбитий на декілька інтервалів, в кожному з них прийняте постійне значення допусків, що обчислюється за середнім геометричним та середнім арифметичним граничними розмірами інтервалу. Такий допуск називається допуском системи (стандартним допуском).
Для отримання посадок в системі допусків визначені (ГОСТ 25347):
- набори полів допусків валів та отворів;
- встановлена величина допуску;
- встановлене розміщення його відносно нульової лінії;
- поєднанням полів допусків вала та отвору утворюють різні посадки;
- існує система отвору та система вала.
Посадки в системі отвору- посадки, в яких зазори та натяги отримуються з'єднанням різних за розміром валів з основним отвором.
В системі отвору поле допуску основного отвору ТD розміщено незмінно відносно нульової лінії так, що нижнє відхилення ЕІ=0,а верхнє відхилення ЕS дорівнює допуску основного отвору зі знаком "+". Йому відповідає поле допуску "Н"(рисунок 6, 8).
Рисунок 6 - Схема полів допусків посадок в системі отвору
Посадки в системі вала - посадки, в яких різні зазори S і натяги Nотримуються з'єднанням різних за розміром отворів з основним валом.
Основний вал - вал, у якого верхнє відхилення еs = 0, а нижнє еі- дорівнює допуску основного вала зі знаком "—". Йому відповідає поле допуску "h" (рисунок 7, 8).
Рисунок 7 - Схема полів допусків посадок в системі вала
При використанні на виробництві системі отвору надають перевагу у порівнянні з системою вала, виходячи з більш простої і дешевої технології обробки зовнішніх поверхонь.
Рисунок - Система посадок: а - в системі отвору; б - в системі вала
Контрольні запитання для самоаналізу
1 Три типи з’єднання
2 Характери посадок
3 Дати визначення системи "вала"
4 Зобразити схеми полів допусків різних посадок в цій системі.
5 Дати визначення системи "отвору"
6 Зобразити схеми полів допусків різних посадок в цій системі.
5 Квалітети точності. Одиниця допуску
Вироби, що відрізняються за призначенням та умовами роботи, виготовлені з неоднаковою точністю. Степінь точності згідно з ЄСДП називається квалітетом.
Градація допусків у системі встановлюється у вигляді набору степенів або квалітетів точності.
Степінь (квалітет) точності - сукупність допусків, які відповідають одному рівню точності для всіх номінальних розмірів. Степені позначають числами - порядковими номерами. Для визначення допуску розміру в кожному степені точності всі розміри розбиваються на інтервали. Для кожного інтервалу встановлюють постійне значення допуску. Підрахований за рівняннями системи будь-який допуск називається допуском системи або стандартним допуском.
Стандартні допуски використовуються в шкалі для визначення точності обладнання, способів обробки, засобів та методів вимірювання тощо.
Квалітет (степінь точності)- степінь градації значень допусків системи.
Кожен квалітет містить ряд допусків, які в системі допусків та посадок розглядаються як такі, що відповідають приблизно однаковій точності для всіх номінальних розмірів.
В ЄСДП встановлено 19 квалітетів: 01, 0, 1, 2, 3, ..., 16,17,
де 01 - має найвищу точність, а 17 - найнижчу.
Допуск квалітету умовно позначається латинськими літерами ІТ (International Tolerance) та номером квалітету q, де q = 01; 0; 1;..., 17,тобто: ІТq, ІТ6, ІТ16,...
Допуски в квалітетах 5 ... 17 розраховують за формулою:
ІТq= а• і
де q - номер квалітету, q= 5 ... 17;
а- безрозмірний коефіцієнт, встановлений для даного квалітету та незалежний від номінального розміру; цей коефіцієнт називають числом одиниць допуску(таблиця 1);
і- одиниця допуску (мкм) - множник, що залежить від номінального розміру, який підраховується за формулою:
- для розмірів від 1 до 500 мм:
і = 0,45• 
+ 0,001Dі;
- для розмірів від 500 до 10 000 мм:
і = 0,004•Dі +2,1;
де Dі= 
- середнє геометричне відхилення граничних значень
інтервалу номінальних значень розмірів, мм;
Dі min, Dі max_ найменше та найбільше граничне значення інтервалів номінальних розмірів, мм.
Таблиця 2 - Число одиниць допускуа для квалітетів 5...17
| Квалітет q | |||||||||||||
| Число одиниць допуску |
При заданому квалітеті qта інтервалі номінальних розмірів значення допусків валів та отворів є рівними: TD = Тd. Починаючи з q= 5 (з п'ятого квалітету) допуски при переході до сусіднього, менш точного квалітету, збільшуються на 60 % (тобто U=1,6)
Через кожні 5 квалітетів допуски збільшуються в 10 разів.
З двох меж інтервалу тільки верхня межа (Dі max) включена до даного інтервалу, нижня (Dі min) відноситься до попереднього, наприклад, 10 мм відноситься до інтервалу розмірів від 6 до 10 мм.
Принцип вибору допусків
Основне відхилення - це одне з двох відхилень (верхнє або нижнє), що використовується для визначення положення поля допуску відносно нульової лінії (основне відхилення в будь-якому разі розташоване ближче до нульової лінії).
На рисунку 8 дана схема полів допусків валів і визначені положення основних відхилень для кожного з них.
Рисунок 8 - Поля допусків валів
Згідно з ГОСТ 25346для валів встановлено 28 основних відхилень та стільки ж для отворів, які позначаються:
- для вала маленькими літерами від а доzc;
- для отвору великими літерами від Адо ZC.
На рисунку 9 дана схема розташування полів допусків отворів та визначені основні відхилення для кожного з них.
Тут та вище літерами j, js, J, Jsпозначено симетричне розташування поля допуску відносно нульової лінії. В цьому випадку числові значення верхнього та нижнього відхилень рівні, але протилежні за знаком (верхнє із знаком "+", а нижнє "—").
Рисунок 9 – Поля допусків отворів
Приклад: D= ø25F7; D= 25 мм - номінальний розмір; основні відхилення - ЕІ = +20 мкм; ЕS = 41 мкм; допуск ТD =21 мкм (для q = 7 квалітету та інтервалу розмірів вище 18 до ЗО).
Схема розташування поля допуску ø25F7 дана на рисунку 10
|
.
Рисунок 10 – Схема поля допуску ø25F7
Нанесення розмірів і граничних відхилень на кресленні
Допуски (граничні відхилення) розмірів на кресленнях вказують безпосередньо після номінального розміру за наступними варіантами (ГОСТ 2.307):
- умовним (літерним) позначенням основного відхилення з
додаванням номера квалітету:
ø 50Н7;
ø 150р6;
ø15е8;
ø І00Р7 тощо;
- числовими значеннями верхнього і нижнього відхилення
(мм) з їхніми знаками, при цьому верхнє відхилення записують над нижнім:
ø15 
; ø150 
- якщо верхнє чи нижнє відхилення дорівнює нулю, воно
не вказується:
ø60 
; ø80-0,18
- літерним позначенням поля допуску з вказанням в дужках числових значень граничних відхилень:
ø15е8( ); ø150р6( );
- при симетричному розташуванні відхилень, тобто коли відхилення рівні, але мають різні знаки, їхнє значення наносять зі знаком ±:
ø15Js(±0,015).
Варіанти позначення полів допусків і посадок на кресленнях на рисунку 11:
Рисунок 11 - Позначення полів допусків посадок на кресленнях
Незазначені граничні відхилення розмірів
Якщо верхнє і нижнє відхилення не зазначені безпосередньо після номінального розміру, а обговорені загальним записом у технічних вимогах креслення, то вони називаються незазначеними граничними відхиленнями.
Для лінійних розмірів, крім радіусів заокруглень і фасок, незазначені граничні відхилення призначаються:
- або в квалітетах q=11,12,13 для розмірів < 1 мм;
- або в квалітетах q=11,...,17 для розмірів 1...10 000 мм;
- або за спеціальними класами точності, умовно названими:
"точний" - t1 -> ІТ12
"середній" - t2 -> ІТ14
"грубий" - t3-> ІТ16
"дуже грубий" - t4-> ІТ17
Незазначені граничні відхилення призначають у "тіло" деталі, тобто однобічними (від номінального розміру в мінус для вала й у плюс для отвору).
Наприклад
-ІТ14- відповідає граничним відхиленням основного вала 14-го квалітету -h14;
+ІТ14- відповідає граничним відхиленням основного отвору 14-го квалітету +Н14;
Для розмірів елементів, що не відносяться до валів і отворів, таких, як:
- уступи;
- глибини;
- відстані між осями;
- відстані від торців деталі до осей отворів тощопризначають тільки симетричні незазначені граничні відхилення, наприклад, ±1Т14
Викладене вище відноситься і до розмірів валів і отворів, незазначені граничні відхилення розмірів яких задані за класами точності. Тоді, наприклад, для "середнього" класу точності умовні позначки записують: для вала, для отвору, для розмірів елементів, що не відносяться до отворів і валів.
ГОСТ 25670передбачає 4 варіантипризначення незазначених граничних відхилень лінійних розмірів для класу точності "середній".
6 Розрахунок і вибір посадок, приклади їх застосування
ПРИКЛАД РІШЕННЯ ЗАДАЧ
Дані з'єднання: ø 
;
Розв’язання:ø 
1 Посадка в системі вала (вал - основний), отвір в квалітеті 9, вал в квалітеті 8.
2 Граничні відхилення:
- отвір ø 25Е9: - вал ø 25h8:
ЕS = + 0,092 мм; еs = 0;
ЕІ = + 0,040 мм (ГОСТ 25347); еі = - 0,033 мм (ГОСТ 25347).
3 Граничні розміри:
для отвору Dmax = D + ЕS = 25,000 + 0,092 = 25,092 мм;
Dmin= D + ЕІ = 25,000 + 0,040 = 25,040 мм;
для вала dmax= d + еs = 25,000 + 0,000 = 25,000 мм;
dmin= d + еі = 25,000 - 0,033 = 24,967 мм.
4 Допуск: отвору ТD = ЕS - ЕІ = 0,092 - 0,040 = 0,052 мм =52мкм;
вала Тd= еs - еі = 0,000 – (-0,0330) = 0,033 мм=33мкм
5 Одиницю допуску визначаємо за додатком 3.Д.17 [1,с.694], :
і = 1,31 мкм.
Кількість одиниць допуску:
Получений результат перевіряємо за додатком 3.Д.18 [1,с.694],
6 Знаходимо граничні зазори:
Smax = ЕS - еі = 0,092 – (- 0,033) = 0,125 мм;
Smin= ЕІ - еs = 0,040 - 0 = 0,040 мм.
7 Допуск зазору Тs = Smax -Smin =0,125 - 0,040 = 0,085 мм
Оскільки в з'єднанні мають місце лише зазори, то дана посадка відноситься до групи посадок з гарантованим зазором.
Зображаємо поля допусків отвору і вала (рисунок 1).
Рисунок 12 - Схема полів допусків з'єднання ø
Контрольні запитання для самоаналізу
1 Дати визначення дійсного, номінального та граничного
розміру.
2 Охарактеризувати поняття "вал" і "отвір".
3 Дати визначення системи "вала", зобразити схеми полів
допусків різних посадок в цій системі.
4 Дати визначення системи "отвору", зобразити схеми полів допусків різних посадок в цій системі.
5 Нанесення розмірів і граничних відхилень на кресленні
6 Незазначені граничні відхилення розмірів