Рекомендовані джерела

Нормативні та інструктивні матеріали: 1, 9, 25, 29, 39

Основні: 4–9

Додаткові: 2, 3, 11, 17

Періодичні видання: 2, 5, 7, 8

Інтернет-ресурси: 1-3

Міні-лексикон:трудова дисципліна, права та обов’язки власника або уповноваженого ним органу, права та обов’язки працівника, дисциплінарне стягнення, дисциплінарна відповідальність, порядок застосування дисциплінарної відповідальності, матеріальна відповідальність, умови матеріальної відповідальності, обмежена матеріальна відповідальність, повна матеріальна відповідальність, трудові спори, індивідуальні трудові спори, комісії по трудових спорах, колективні трудові спори, примирна комісія, трудовий арбітраж, незалежний посередник, страйк

1. Дисциплінарна відповідальність працівників

Дисципліна праці – не належна організація праці, що забезпечує злагоджену діяльність усіх учасників виробничого процесу

 

Основні права працівників: Основні трудові обов’язки працівників:
1) на забезпечення належної організації праці; 1) додержання дисципліни (трудової, технологічної, виробничої);
2) на поновлення трудових витрат; 2) збереження майна підприємства;
3) на охоронні та процесуальні права. 3) виконання трудових завдань; 4) обов’язок працювати чесно, сумлінно, підвищувати кваліфікацію та продуктивність праці

 

Основними обов’язками власника підприємства є забезпечення:
· фактичної зайнятості працівників;
· належних умов праці;
· оплати праці за виконану роботу;
· зростання продуктивності праці та дотримання норм з охорони праці

 

 

Заходи забезпечення дисципліни праці
Організаційно-правові заходи включають належну організацію праці, забезпечення підприємства відповідною технологією та устаткуванням, рівнем робочих місць та чітким визначенням прав та обов’язків конкретного працівника Економічні заходи включають виплату заробітної плати та соціально-побутове забезпечення працівників Належна дисципліна праці забезпечується також стимулюванням або заохоченням до праці. Такі заохочення можуть мати як моральний (це присвоєння почесних звань, занесення на дошку пошани), так і матеріальний характер (виплата разових премій, виплата персональних доплат і надбавок, а також виплата премій, що передбачаються системою зарплати, і ті, що не передбачаються; виплата винагороди за квартал, виплата 13-ї премії

 

Методами забезпечення дисципліни праці є:
Метод переконання – вплив, спрямований на стимулювання працівника до такої поведінки, яка відповідає його волі. Правовим засобом реалізації методу переконання є заохочення – публічне виявлення пошани працівникові за сумлінну працю Метод примусу – вплив, спрямований на встановлення відповідальності працівника за недотримання вимог дисципліни праці
Внутрішній трудовий розпорядок – це сукупність норм, що встановлюють порядок взаємовідносин у трудовому колективі в процесі праці: між власником або уповноваженим ним органом і працівниками, між працівниками, між працівниками безпосередньо – взаємовідносини в порядку підпорядкованості і взаємодії.
Типові правила внутрішнього розпорядку – це державний нормативний акт загальної дії. Вони закріплюють правила прийом та звільнення з роботи працівників, їх основні обов’язки, встановлюють режим роботи, визначають порядок заохочення працівників за успішну роботу і види та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Конкретні правила внутрішнього трудового розпорядку готуються власником разом з профспілковим органом, обговорюються у трудовому колективі, і приймаються на загальних зборах трудового колективу або на зборах представників. Самі правила вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало 2/3 присутніх на зборах членів трудового колективу. На приватних підприємствах такі правила приймаються одноособово власником. Власник при прийнятті працівника на роботу повинен в обов’язковому порядку ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також з посадовими інструкціями, якщо вони є, а також з наказом чи розпорядженням про прийняття працівника на роботу.
Посадові інструкції можуть застосовуватись для конкретного працівника і для групи працівників, споріднених за спеціальністю і професією. У таких інструкціях одночасно передбачаються права і обов’язки працівників, а також відповідальність за неналежне виконання трудових обов’язків. Посадові інструкції на підприємстві, в установі, організації приймаються власником підприємства одноособово або за погодженням з профкомом.

 

Дисциплінарна відповідальність – це застосування до працівника видів дисциплінарного стягнення в результаті засудження його трудової поведінки. Суть дисциплінарної відповідальності полягає в тому, що працівник за вчинення дисциплінарного проступку несе невигідні для нього правові наслідки.
Дисциплінарний проступок – це протиправне винне діяння (дія та без діяння), яке обумовлене неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов’язків на виробництві.

 

 

Загальна дисциплінарна відповідальність встановлюєтьсяза порушення працівником трудової дисципліни за такими нормами права: Кодекс законів про працю України; правила внутрішнього трудового розпорядку. Найпоширенішою є загальна дисциплінарна відповідальність, її характерні ознаки полягають у тому, що вона охоплює широке коло робітників та службовців і передбачає лише два види дисциплінарних стягнень – догану та звільнення з роботи. Спеціальна дисциплінарна відповідальність встановлюється за порушення працівником дисципліни за такими нормами права: спеціальні закони, наприклад Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» і «Про судоустрій і статус суддів» тощо; спеціальні дисциплінарні статути чи положення, наприклад дисциплінарний статут працівників прокуратури України, статут про дисципліну працівників зв’язку, положення про дисциплінарну відповідальність працівників залізничного транспорту тощо. Найхарактерніші особливості спеціальної відповідальності: а) наявність кола працівників (суддів, прокурорів, адвокатів тощо); б) спеціальні заходи дисциплінарного впливу (догана, пониження кваліфікаційного класу, звільнення з посади для суддів); в) порядок накладання та оскарження дисциплінарних стягнень. відповідальність застосовується відповідно до положень та статутів про дисципліну праці.

 
 

 

 
 

 


Місце для заповнення