Робочий час і його види
Рекомендовані джерела
Тема 10. Правове регулювання робочого часу і часу відпочинку
План лекції:
1. Робочий час і його види.
2. Поняття і види часу відпочинку.
Нормативні та інструктивні матеріали: 1, 9, 25, 29, 39
Основні: 4–9
Додаткові: 2, 3, 11, 17
Періодичні видання: 2, 5, 7, 8
Інтернет-ресурси: 1-3
Міні-лексикон:робочий час, нормальна тривалість робочого часу, скорочений робочий час, неповний робочий час, надурочна робота робота в нічний час, режим робочого часу, час відпочинку, перерви протягом робочого дня, щоденний відпочинок, щотижневий відпочинок, святкові і неробочі дні, щорічна відпустка
Робочим часом | вважається час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов’язки згідно з діючим законодавством про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним, трудовим договором |
нормальна тривалість робочого часу |
скорочений робочий час |
неповний робочий час |
ненормований робочий час |
надурочний робочий час |
нічний робочий час |
Нормальна тривалість робочого часу | згідно зі ст. 50 Кодексу законів про працю України працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Але підприємства й організації при укладанні колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу, тобто менше 40 годин на тиждень |
Скорочений робочий час | установлюється для окремих категорій працівників. До них відносяться: - неповнолітні віком від 16 до 18 років, яким установлена тривалість робочого часу – 36 годин на тиждень, а для осіб віком від 15 до 16 років (учні віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень; - працівники, зайняті на роботах з шкідливими умовами праці, – 36 годин на тиждень; - працівники з інтелектуальним напруженням праці - вчителі, лікарі та ін. – 36 годин на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда |
Неповний робочий час | за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний установлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. |
Ненормований робочий день | встановлюється для обмеженого кола працівників. До таких працівників відносяться, як правило, управлінський персонал, працівники правоохоронних та інших державних установ |
Надурочний робочий час | – це робота, яка виконується працівниками понад нормальний робочий день і тиждень, якщо вона виконувалась за письмовим чи усним розпорядженням власника або уповноваженого ним органу чи з його відома. Такі роботи, як правило, заборонені законодавством. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати їх у виняткових випадках, передбачених законодавством, і лише з дозволу профкому (наприклад, під час проведення робіт, необхідних для оборони країни, для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії). Загальна кількість надурочних робіт для кожного працівника не може перевищувати чотирьох годин протягом двох днів підряд, 120 годин на рік. Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника |
До надурочних робіт забороняється залучати | вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, неповнолітніх та інших осіб. Жінки, які мають дітей від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою. Інваліди можуть залучатися до надурочних робіт також за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям |
Нічним робочим часом | вважається час з 22 години до 6 години ранку. Під час роботи в нічний час встановлена тривалість роботи скорочується на одну годину |
До роботи в нічний час забороняється залучати | вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, неповнолітніх та деяких інших осіб |