Спадковий договір
Спадковий договір | – угода, за якою сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача), взамін чого стає власником майна відчужувача у разі його смерті. Сторонами у спадковому договорі є відчужувач (подружжя, один з подружжя або інша особа) та набувач — фізична або юридична особа. Він має складатися у письмовій формі та посвідчуватися нотаріусом. Набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний до вчинення будь-яких дій майнового чи немайнового характеру як до відкриття, так і після відкриття спадщини. На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження. У зв’язку з цим заповіт, який відчужувач склав щодо майна, зазначеного у спадковому договорі, є повністю або частково недійсним. Відчужувач має право призначити особу, яка здійснюватиме контроль за виконанням спадкового договору після його смерті, а у разі її відсутності — контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини |
1) на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень | 2) на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача |
Питання для самопідготовки
1. Що таке спадкове право ?
2. Які особи можуть бути позбавлені права спадкування ?
3. Розкрийте поняття спадкування за законом.
4. Назвіть черги спадкоємців за законом.
5. Розкрийте поняття спадкування за заповідом.
6. Спадовий договір.