Спадкування за законом і за заповітом

Загальна характеристика спадкового права

Рекомендовані джерела

Тема 7. Спадкове право

 

План лекції:

1. Загальна характеристика спадкового права.

2. Спадкування за законом і за заповітом.

3. Спадковий договір.

 

 

Нормативні та інструктивні матеріали: 1, 15

Основні: 4-9

Додаткові: 4, 11, 14, 24, 25

Періодичні видання: 1, 6-8

Інтернет-ресурси: 1-3

Міні-лексикон:спадкове право, спадкування, спадкодавець, спадкоємець, час відкриття спадщини, місце відкриття спадщини, спадкування за законом, черги спадкоємців за законом, заповіт, обов’язкова частка у спадщині, спадковий договір

 

Спадкове право — сукупність цивільно-правових норм, які встановлюють порядок переходу прав та обов’язків померлої особи по праву спадкування
Спадкодавець – власник, після смерті якого залишилось майно. Спадкодавцями як за законом, так і за заповітом можуть бути тільки громадяни, а не юридичні особи
Спадкоємці – особи, до яких це майно переходить після смерті його власника Спадкоємцями можуть бути громадяни, юридичні особи та держава.
Спадкове майно ( спадщина) – майно, що залишилось після смерті його власника  

 

Не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема:
- особисті немайнові права; - право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; - право на відшкодування шкоди у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов’язки особи як кредитора або боржника
Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим — день набуття законної сили рішенням суду про це
Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, — місцезнаходження майна або його основної частини

 
 


За законом
За заповітом

 

Уусуваються від спадщини особи, які:   1) умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя;
    2) умисно перешкоджали спадкоємцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих або в інших осіб, або ж сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;
    3) батьки після дітей, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, та їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;
    4) батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання покладених на них за законом обов’язків щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом

 

Спадкування за законом має місце в таких випадках, коли:заповіту немає; заповіт визнано недійсним; спадкоємці, призначені в заповіті, померли до відкриття спадщини або відмовились прийняти її
Спадкоємці за законом призиваються до спадщини в порядку черги. Згідно з чинним законодавством в Україні встановлено п’ять черг спадкоємців. У першу чергу право на спадкування за законом одержують діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом одержують рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом одержують рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом одержують особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини. У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно

 

Заповіт – це односторонній правочин, за яким права i обов’язки для інших осіб виникають за волевиявленням заповідача

 

Умови дійсності заповіту:
- заповіт має бути складений тільки дієздатною особою; - заповіт повинен бути складений у формі, що визначена законом; - зміст заповіту повинен відповідати вимогам чинного законодавства