Виконання зобов’язань
Сторони зобов’язання
Поняття зобов’язання
Умови договору
Істотні Звичайні Випадкові
Зобов’язання | – правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку |
Боржник Кредитор
Виконання зобов’язань | – це здійснення боржником дії (або утримання від дії), яка є об’єктом зобов’язального правовідношення |
1. Предмет виконання зобов’язання | - це сукупність об’єктів зобов’язального правовідношення, тобто дії, що мають бути вчинені суб’єктами (або утримання від дій), та майно, що має бути передане за зобов’язанням (якщо воно пов’язано з його переданням) |
2. Місце виконання зобов’язання | - це місце, де боржник має вчинити дії, що складають об’єкт зобов’язального правовідношення, а кредитор має прийняти запропоноване йому боржником належне виконання. Згідно зі ст.532 ЦК України місце виконання зобов’язання встановлюється у договорі |
3. Строк виконання зобов’язання (ст.530 ЦК України) | - це момент чи проміжок часу, коли має бути вчинена дія, що складає об’єкт зобов’язального правовідношення. Розрізняють зобов’язання з встановленим та не встановленим або визначеним моментом пред’явлення вимоги строком виконання, а також зобов’язання, строк виконання, а також зобов’язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка має настати |
4. Спосіб виконання зобов’язання | Зобов’язання може виконуватись у повному обсязі у формі однократного акта або у формі кількох відокремлених у часі дій, тобто частинами |
5. Суб’єкт виконання зобов’язання | Боржник |