Представництво і довіреність

Представництвом вважається правовідношення, в якому одна особа (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені іншої особи, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, яка лише уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів (посередник).
Законне (обов’язкове) представництво - якщо особа представника та його повноваження встановлені в нормативному чи адміністративному акті. Воно має на меті передусім забезпечення охорони прав та інтересів осіб з неповною дієздатністю чи недієздатних (малолітніх, неповнолітніх, обмежених у дієздатності). Так, законними представниками малолітніх, неповнолітніх дітей є їхні батьки (усиновлювачі). Опікуни є законними представниками малолітніх дітей та повнолітніх фізичних осіб, визнаних недієздатними.
Д обровільне представництво - якщо особа і повноваження представника визначаються безпосередньо особою, яку представляють.
Комерційне представництво є р ізновидом добровільного (договірного) є. Комерційний представник — це особа, яка постійно та самостійно виступає представником від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

 

 

Довіреність — це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину, який потребує нотаріального посвідчення, має бути також посвідчена нотаріально.
Якщо довіреність видається у порядку передоручення, то вона також повинна бути нотаріально посвідчена, крім довіреності на одержання заробітної плати та інших платежів, пов’язаних з цивільними, трудовими відносинами, пенсій, допомог і стипендій, і на одержання кореспонденції (грошових переказів тощо), в тому числі грошової і посилкової. Такі довіреності можуть бути посвід­чені посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається або перебуває на стаціонарному лікуванні, за місцем його проживання.

 

 
 


Генеральні (загальні) — довіреності на вчинення широкого кола різноманітних правочинів та інших юридичних дій, наприклад довіреність на управління майном довірителя Спеціальні — довіреності на вчинення однорідних правочинів чи інших юридичних дій у певній сфері (ведення судових справ, закупка сировини та ін.) Разові — довіреності на вчинення чітко визначеного правочину чи іншої дії, наприклад разове отримання матеріальних цінностей, одержання кореспонденції тощо

 

 

Представництво за довіреністю припиняється   - у разі закінчення строку довіреності; - скасування довіреності особою, яка її видала; - відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; - припинення юридичної особи, від імені якої видана довіреність; - припинення юридичної особи, якій видана довіреність; - смерті особи, яка видала довіреність, або якій вона видана, оголошення померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження в дієздатності
   
   

 

 

Місце для заповнення

 

Питання для самопідготовки

 

1. Поняття та класифікація правочинів.

2. Назвіть умови дійсності правочинів.

3. Недійсні правочини та їх класифікація.

4. Які правові наслідки визнання правочину недійсним ?

5. Що таке представництво ? Які види представництва ви можете назвати ?