Правоздатність Дієздатність Деліктоздатність

 

 

Цивільна правоздатність   – здатність мати цивільні права та обов΄язки мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті

 
 

 

 


Громадяни можуть:
Y мати майно, землю, житло, техніку тощо в особистій власності;
Y мати право користування житловими приміщеннями, які належать державі чи організації;
Y успадковувати і заповідати майно;
Y обирати рід занять і місце проживання;
Y мати авторські права на твір науки, літератури і мистецтва, відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію, промисловий зразок;
Y мати інші майнові та особисті немайнові права

 

 

Місцем проживання фізичної особи вважається житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункту, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово

 

Цивільна дієздатність – це здатність фізичних осіб своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов΄язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання

 

 

 
 

 


Повну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років або з моменту вступу у шлюб  
Неповна дієздатністьвстановлюється для фізичних осіб у віці від 14 до 18 років. Вони можуть самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати авторські права; бути учасником (засновником) юридичних осіб; укладати договір банківського вкладу і розпоряджатись вкладом  
Часткова дієздатністьвстановлюється для малолітніх осіб, що не досягли 14 років. Вони мають право самостійно здійснювати дрібні побутові правочини
Обмежена дієздатністьвстановлюється судом, якщо особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Також суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім΄ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов΄язана утримувати, у скрутне матеріальне становище
Недієздатність –фізична особа може бути визнана недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними

 
 

 

 


Органи опіки та піклування Органи опіки та піклування, їх права та обов΄язки щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правоими актами. Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків встановлення опіки та піклування судом.
Місце встановлення опіки та піклування   Опіка та піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Обов΄язок повідомляти про фізичних осіб, які потребують опіки або піклування Особа, якій стало відомо про фізичну особу, яка потребує опіки чи піклування, зобов΄язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування.
Опіка або піклування над фізичною особою, щодо якої не призначено опікуна або піклувальника До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіка або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.  
Опіка або піклування над фізичною особою, яка перебуває у спеціальному закладі   Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров΄я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіки чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку чи піклування над нею здійснює цей заклад.

           
   
   
 
малолітні особи (віком до 14 років), які позбавлені батьківського піклування
 
 

 

 
 

 

 


1) опікун призначається органом опіки та піклування;
2) опікуном може бути тільки фізична особа з повною цивільною дієздатністю;
3) фізична особа може бути призначена опікуном тільки за її письмовою згодою;
4) опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов΄язки опікуна. При призначенні опікуна для малолітньої особи враховується бажання підопічного;
5) фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів

 

 

 
 

 

 


Права та обов΄язки опікуна
¨ має право вимагати повернення підопічного від осіб, яка тримають його без законної підстави;
¨ зобов΄язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов΄язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток
¨ вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного;
¨ зобов΄язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного

 

Правочини, які не може вчиняти опікун Правочини, які вчиняються опікуном з дозволу органу опіки та піклування
1) опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички; 1) відмовитися від майнових прав підопічного;
2) опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов΄язуватися від його імені порукою 2) видавати письмові зобов΄язання від імені підопічного;
  3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в томі числі щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
  4) укладати договори щодо іншого цінного майна

 

Управління майном особи, над якою встановлено опіку: 1. опікун зобов΄язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах; 2. якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання; 3. опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного; 4. якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншої особи.
Опіка над майном Якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна.
Оскарження дій опікуна Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду.