Поняття права, його ознаки, функції та джерела
| Право | – це система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, що встановлюються, гарантуються і охороняються державою з метою упорядкування суспільних відносин |
 |
| – нормативний характер; |
- норми, що мають загальнообов’язковий характер  ;
|
| – у нормах виявляється воля держави; |
| – право – це система норм; |
| – це система формально-визначених норм; |
| – право гарантоване державою; |
| – право формулює правила поведінки у вигляді прав і обов’язків |
| Об’єктивне право – це сукупність норм, що мають загальний характер і поширюються на всі випадки конкретної сфери життєдіяльності. | Суб’єктивне право – є закріпленою правовими засобами можливістю чинити активні дії самостійно; вимагати активних дій від інших суб’єктів; звертатись до держави за захистом прав |
| Функції права | - це напрями правового впливу на суспільні відносини |
| Регулятивні функції | – напрями правового впливу, спрямовані на забезпечення нормальної організації корисних для людини і суспільства відносин, їх функціонування відповідно до умов об’єктивних законів суспільного розвитку |
| Регулятивна статистична функція | знаходить свій вияв через вплив права на суспільні відносини шляхом закріплення в тих чи інших правових інститутах. Наприклад, в інституті права власності статистична функція виражена також в інститутах політичних прав і свобод громадян, винахідницького, авторського права та ін. |
| Регулятивна динамічна функція | виявляється через вплив на суспільні відносини шляхом оформлення їх руху (динаміки). Вона знаходить відображення в інститутах адміністративного, цивільного, трудового права, які опосередковують господарські процеси в економіці |
| Охоронна функція | – напрям правового впливу, спрямований на охорону певної системи суспільних відносин, їх недоторканість і відповідно до цього – на витіснення відносин, неприйнятних для існуючого суспільного ладу |
3. Система права: норми, інститути, галузі
| Система права | – це внутрішня побудова права, розподіл його на взаємодіючі норми, інститути і галузі |
| Норми права | – це загальнообов’язкові, формально визначені правила поведінки, які виходять від держави і охороняються нею, надають учасникам суспільних відносин юридичні права і накладають на них юридичні обов’язки |
.
| Структура норми права | ||
| Гіпотеза – частина правової норми, де визначені фактичні обставини, з настанням яких слід керуватися певною нормою, тобто вказується за яких умов можуть виникнути передбачені нормою юридичні права та обов’язки | Диспозиція – частина правової норми, яка вказує, якою повинна бути поведінка при наявності передбачених гіпотезою фактичних обставин | Санкція – частина норми права, яка передбачає заходи впливу, що застосовуються до осіб, котрі порушують приписи правових норм |
 |
| 1. За функціями: | – регулятивні норми, що визначають зміст суб’єктивних юридичних прав і обов’язків та умови їх дії, наприклад, норма, що визначає порядок укладення шлюбу; – охоронні норми, що визначають умови застосування до суб’єкта засобів державно-примусового характеру у випадку скоєння правопорушення, а також зміст цих засобів |
| 2. За галузями права | визначають норми конституційного, адміністративного, трудового, цивільного, кримінального та інших галузей права |
| 3. За юридичною силою | розрізняють норми законів і підзаконних актів |
| 4. За характером правил поведінки: | – зобов’язуючі норми, що встановлюють обов’язок вчиняти позитивні дії (норма про сплату за проїзд у міському транспорті); – уповноважуючі норми, що дають учасникам правовідносин можливість здійснювати конкретні дії з метою задоволення своїх інтересів (право отримати певний рівень освіти); – заборонні норми, що встановлюють заборону вчиняти недозволені дії чи зловживати правом (заборона переходити вулицю на червоне світло) |
| Інститут права | – це сукупність досить відокремлених юридичних норм, які регулюють найбільш однорідні суспільні відносини у самій галузі права і тісно пов’язані між собою. Наприклад, у цивільному праві – інститут власності, зобов’язання, у державному – інститут громадянства |
| Галузь права | – це сукупність норм права, які регулюють якісно однорідну сферу суспільних відносин (майнових, трудових, управлінських та ін.) |