Вплив ЗМІ на тероризм

Головний висновок, давно зроблений ученими : тероризм виник зі ЗМІ і пов'язаний з ними нерозривно. Сучасний тероризм - рідний брат телебачення. Він не мав би сенсу, якби його результати телебачення не доносило б в кожен будинок. Сьогодні телебачення Росії - співучасник терористів, воно вдумливе і творчо робить саме те, що потрібно терористам - розповідає про них і показує результати їх діяльності.

Це призводить до цікавих ефектів масової поведінки. Давно встановлений один з феноменів ЗМІ - у створеної з їх допомогою слави немає знаку «плюс» або «мінус». Тому терористи стають такими ж телевізійними героями, як і спортсмени або зірки шоу-бізнесу, а героям приємно потремтіти. Звідси - епідемії наслідувальної поведінки, що охоплюють суспільство майже відразу ж після резонансних подій, широко освітлюваних ЗМІ.

Таким чином, проблема визначення ролі і місця ЗМІ у боротьбі з тероризмом (а позиція «стороннього спостерігача» для них в кризових ситуаціях навряд чи доречна) вимагає участі в її дозволі як редакторів і журналістів, так і юристів, врешті-решт - усього суспільства, яке зараз все частіше стає колективним заручником в руках терористів.

Якби ЗМІ не освітлювали так звані «символічні» акти, то подібні акції втратили б всякий сенс.

Окрім масового наслідування, широке освітлення діяльності терористів в ЗМІ, викликає і інші соціально - психологічні ефекти. Наприклад, Бен Ладен сьогодні став одним з секс - символів світового рівня.

Робота ЗМІ по освітленню дій терористів таїть в собі і інші небезпеки:

- свого роду «звеличення» злочинців і їх дій (залежно від того яке місце відводилося їм в публікаціях);

- небезпека викликати активну діяльність імітаторів;

- можливий вплив інтерв'ю із злочинцями на переговори, що проводяться поліцією;

- узяття інтерв'ю у дітей - жертв терористів;

- постійне розсекречення розміщення, чисельності і оснащення поліції, що намагається дозволити інцидент;

- непотрібне травмування рідних і близьких жертв;

- потенційна дія на хід майбутнього судового процесу.

Зрозуміло, терористичні організації існували і задовго до появи телебачення і взагалі засобів масової інформації - тоді кількість людей, що читали газети, було нікчемне. І в ті часи терористи враховували демонстраційний ефект: вони прагнули впливати не стільки на населення в цілому, скільки на державу, точніше на його правлячі круги, яким вони оголошували війну. Це пояснюється тим, що «старий» тероризм носив класовий або псевдо класовий, досить вузький політичний характер.

На Україні не виявлено терористичних організацій, орієнтованих на зміну державного устрою. Проблема тероризму на Україні перебуває в іншій площині - це «кримінальний тероризм» усередині країни, а не діяльність закордонних терористичних організацій на території України. Терористичний акт в Дніпропетровську так само пов'язаний з криміналом.

Терористичний акт, тобто використання зброї, здійснення вибуху, або інших дій, які створюють небезпеку для життя і здоров'я людей, або завдання значної майнової шкоди, нанесення інших тяжких наслідків, якщо такі дії були спрямовані з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації військового конфлікту міжнародного пристрою, або з метою впливу на ухвалення рішення, виконання або невиконання дій органами державної влади, місцевого самоврядування, службовими особами цих органів ст. 258 кримінальний кодекс Україна) карається позбавлення волі на рядок від 5 до 10 рік.

Зростання кількості терористичних актів, непередбачених наслідків актів викликають велику заклопотаність світового суспільства, яке все більше активізує свої зусилля у боротьбі з тероризмом.

Починаючи з XXVII сесії Генеральної Асамблеї ООН щорічно обговорюються питання про заходи, які попереджають тероризм. У грудні 1972 р. був створений спеціальний комітет з питань міжнародного тероризму до якого увійшли представники 34 держав.

На початку 1995 р. Генеральна Асамблея ООН одностайно сприйняла Декларацію про заходи і ліквідацію міжнародного тероризму. За останні роки було проведено більше 10 конференцій і протоколів з питань боротьби з тероризмом. Але різноманітті форм його прояву ускладнюють вирішення цієї проблеми.

Якщо будуть знайдені методи боротьби з тероризмом світ стане спокійніший. А доки він існує, необхідно знати, як вимагає поводитися виявившись в якості заручника: найважливішим завданням заручника - залишитися живим.