Ознаки організованих злочинних формувань

Діяльність кримінальних організацій

Існує декілька моделей, яким можна поставити у відповідність діяльність конкретної кримінальної організації :

- Здійснення різнорідних діянь, спрямованих на скоєння одного серйозного злочину, складного по механізму (наприклад, акту тероризму).

- Систематичне здійснення різнорідних злочинів, спрямованих на досягнення деякого завдання : отримання доходу, перемоги на виборах в державні органи влади і т. д.

- Систематичне здійснення однорідних злочинів, що є для групи осіб постійним видом діяльності, основним джерелом доходу (професійна злочинна діяльність).

Діяльність великих кримінальних співтовариств має свою специфіку: в них виділяються спеціалізовані структурні підрозділи, покликані забезпечувати злочинну діяльність : аналітичні, розвідувальні і контр розвідувальні, транспортні, юридичні і т. д.

Ще однією особливістю діяльності таких організацій є взаємопроникнення кримінальної і легальної активності: нерідко вони займаються також і законною підприємницькою діяльністю, добродійністю (з метою створення власного позитивного образу у громадян), налагоджують тісні економічні зв'язки з бізнесом, охоронними підприємствами, юридичними організаціями.

Організуюча і керівна функція таких співтовариств по відношенню до дрібніших злочинних організацій виражається в обміні інформацією, проведенні зборів («зібрань», «розбирань», «стрілок» і т. д.) з метою вирішення внутрішніх і зовнішніх конфліктів, впорядкування взаємовідносин, розділу сфер впливу, вироблення погоджених заходів з протидії правоохоронним органам і встановленню контролю над діяльністю органів держави.

Для того, щоб конкретне злочинне формування можна було визнати організованим, воно повинне мати певні стійкі характеристики.

Виділяють обов'язкові характеристики, властиві усім або практично усім організованим злочинним формуванням, і факультативні, які характерні для багатьох організованих форм злочинної діяльності. До обов'язкових ознак відносяться:

- Стійкість конкретного злочинного формування, яка проявляється в тривалому характері його активності, неодноразовому здійсненні схожих злочинів.

- Розподіл ролей між учасниками організації, як по вертикалі (виділення керівної ланки), так і по горизонталі (злочинна спеціалізація).

- Ієрархічна структура, що включає як мінімум одно особу, керівну діяльністю організації.

- Зосередження зусиль на певних видах злочинної діяльності (чим більше організації, тим ширшим є круг таких видів діяльності).

- Наявність мети витягання максимально можливих доходів від злочинної діяльності в мінімально короткі терміни.

- Наявність системи соціальної взаємодопомоги для членів групи (наприклад, загальної каси — «общаку»).

- Активна протидія правоохоронним органам, здійснювана у тому числі з використанням корупційних механізмів.

- Жорстка внутрішня дисципліна, наявність певного кодексу поведінки, до порушників якого застосовуються каральні заходи.

Серед факультативних ознак:

■ Усунутість керівника організації від конкретної злочинної діяльності, він не бере участі в скоюванні злочинів, а нерідко і не має прямих зв'язків з їх виконавцями, залишаючись лише ідейним натхненником злочинної діяльності.

■ Використання механізмів легалізації («відмивання») злочинних доходів.

■ Що лежать в основі підбору кадрів в організації національні або кланові ознаки.

■ Трансграничний характер діяльності, зв'язки із злочинними організаціями інших країн.

§ Використання нових технічних засобів для злочинної діяльності.