Приклади масок підмереж, приклади розбиття мереж на підмережі

В таблицях 6.5.6.1,2,3 перелічені маски підмереж для мереж класу А, В та С відповідно, задані з використанням одного октету та відповідні цим маскам значення максимальної кількості підмереж та максимальної кількості хостів у цих підмережах.

Таблиця 6.5.6.1.

Маски підмереж для мереж класу А

Таблиця 6.5.6.2.

Маски підмереж для мереж класу В

Таблиця 6.5.6.3

Маски підмереж для мереж класу С

Проте деколи корисно проводити розбиття на підмережі, використовуючи для цього два, а деколи і три октети. Наприклад, маючи мережу класу А (наприклад, інтранет-діапазон 10.0.0.0), необхідно розбити її таким чином, щоб забезпечити біля 1000 підмереж, кожна з яких повинна містити 750 хостів. Для цього необхідно скористатись другим та частиною третього октету:

Ідентифікатор Маска підмережі Маска підмережі у двійковому форматі

мережі

10.0.0.0 255.255.248.0 11111111 11111111 11111000 00000000

13 біт

Використовуючи 13 біт для ідентифікатора підмережі при розбитті на підмережі мережі класу А, отримуємо 8190 підмереж, в кожній з яких може бути до 2046 хостів. Таким чином, це відповідає поставленим вимогам і, в той же час, не лімітує подальше розширення мереж.

Розглянемо приклад розбиття мережі класу С на дві, чотири і вісім підмереж, зазначивши для кожної підмережі 5 параметрів – маску підмережі, адресу підмережі, адресу маршрутизатора , широкомовну адресу хостів в даній підмережі та кількість хостів в підмережі (див. таблицю 6.5.6.4). Зазначимо, що в таблиці 5 адреси підмереж спеціального призначення також використовуються, що означає, що маршрутизатори підтримують ці підмережі (такими маршрутизаторами можуть бути звичайні комп’ютери з двома чи більше мережними адаптерами та з активованою опцією маршрутизації, - вони є найбільш типовим прикладом маршрутизаторів для малих мереж).

Таблиця 6.5.6.4

Розбиття мережі класу С на підмережі