За дією

Пароксизмальні

УСКЛАДНЕННЯ нейролептикотерапії.

Побічні ефекти нейролептиків| і їх купірування

Більшість хворих переносить побічну дію нейролептиків| в легкому ступені|мірі|, у вигляді сухості в роті|у роті| або тремора. Ускладнення терапії антипсихотиками| по важкості|тяжкості| ускладнень не перевершують інші види лікарської терапії.

За Hippins (1964): 1. Супутні явища. 2. Побічні ефекти. 3. Ускладнення.

Обумовлені:

1. Хімічними і фармакологічними властивостями самого препарату.

2. Кількістю і способом виведення препарату.

3. Особливістю організму хворого.

За Delay et Deniker:

За проявами .:

1) Акінето-гіпертонічний синдром (паркінсонізма);

2) Гіперкінето-гіпертонічний (гіперкінези);

3) Гіпертонічний (акатізія, тасікінезія);

4) Дискінезії.

Локальні : синдром Куленкампфа-Тарнова: раптово виникаюче тонічне напруження м'язів роту, шиї, язика, глотки з примусовим висолоплюванням язика, з порушенням функції дихання;

- окулогіридний криз (судорога погляду);

- тортиколіс (кривошия);

- торсійний спазм - тонічне скорочення м'язів з вичурним штопороподібним перекручуванням, вигинанням тулуба;

Генералізовані :

- екситомоторні кризи - раптово виникаюче моторне збудження із змушеними позами, опістотонус;

- вегетативні екстрапірамідні кризи (профузний піт, гіперсалівація, сльозоточивість, тахікардія);

За характером перебігу .

- Гострий: акінето-гіпертонічний або гіпертонічний.

- Підгострий : акінето-гіпертонічний або гіперкінетичний.

- Затяжний.

- Хронічний (з явищами ганібалізму - розмашисті рухи руками, що нагадують кидання).

1. Неспецифічна седативна дія —зниження дози препарату до оптимальної.

2. Антиадренергічна діяу вигляді ортостатичної гіпотонії. Утруднення еякуляції, пов'язане з блокадою альфа—1-адренорецепторов.

3. Екстрапірамідні розладиунаслідок блокади дофаминових рецепторів базальних ядер:

а) Гостра дистонія.У вигляді раптового спазму потиличних, ротових, окорухових м'язів і м'язів тулуба. Частіше спостерігається на 1—2 тижні лікування. Купірується в/в або в/м введенням бензатропіна (0,5—2 міліграми) або дифенгідрамина (25—50 міліграм);

б) Акатизія— рухове занепокоєння, патологічна непосидючість;

в) Паркінсонізмвіявляється класичною тріадою:

1) Гіпокінезія.

2) Підвищення м'язового тонусу.

3) Тремор у спокої.

Полегшення при акатизії і паркінсонізмі приносять бета-адреноблокатори| і антипаркинсонічн і| засоби|кошти| з|із| М-холіноблокируючою дією, бензодіазепіни|;

Екстрапірамідні розлади:

1. Ранні дискинезії.

2. Акатизія.

3. Паркінсонізм (2-3 тижні).

4. Пізні дискінезії (більше 6 місяців після відміни).

I. Злоякісний нейролептичний синдром: галюцинаторно-параноідний, онейроідно-кататонічний аментивноподібний апалічний (посилені рефлекси + двостороння патологія + підвищений м'язовий тонус + реакція на хворобу + підвищення температури до 40 град. + сальність обличчя + сухість слизових + гіперемія обличчя + тахіаритмія + печінкова і ниркова недостатність + парез і атонія кишечника + нетримання сечі і калу).