Додатки.

ТОРОНТСЬКАЯ ШКАЛА АЛЕКСИТІМІЇ (TAS)

Торонтськая алекситимічна шкалаTAS створена G.J.Taylor і соавт. (1985).

Підрахунок балів здійснюється по ключу: негативний код мають пункти шкали: 1 5 6 9 11 12 13 15 21 24

Тобто по цих пунктах слід поставити протилежну оцінку:оцінка 1 одержує 5 балів, 2 - 4, 3 - 3, 4 - 2, 5 - 1.

Сума по всім пунктах рівна підсумковому балу.

Рівень алекситимії у хворих з психосоматичними розладами, хворих на неврози і здорових осіб

Психосоматичні захворювання 72.09+0.82

Неврози 70.1+1.3

Контрольна група здорових 59.3+1.3 при р< 0.01

Рівень алекситимії у хворих з різними психосоматичними розладами,
хворих на неврози і здорових осіб

Психосоматичні захворювання:

бронхіальна астма 71.84+1.40

гіпертонічна хвороба 72.62+1.42

хвороба язви 71.11+1.40

Неврози 70.1+1.3

Контрольна группа.здорових 59.3+1.3 при р<0.01

Шкала Монтгомері - Асберга для оцінки депресії (MADRS)

Призначення: Шкала призначена для швидкої і точної оцінки тяжкості депресії і зміни тяжкості стану в результаті терапії.

Дослiдження самооцiнки по Дембо-Рубiнштейну. На прямiй, символiзуючiй певну якiсть усiх людей (здоров'я, розум, характер, щастя i т.п.) пропонується точкою визначити своє мiсце i дати на словах по- яснення; при цьому фiксується рiвень самооцiнки, пояснення i особливостi емоцiйних реакцiй.

2) Тест кольорових виборiв Люшера. Для його здiйснення повинен бути набiр iз 8 рiзнокольорових карток, якi дослiджуваний двiчi повинен почергово вишикувати у напрямку вiд найбiльш приємного йому кольору до найбiльш неприємного. Вибираючи чи вiдказуючись вiд певного кольору, хворий проекує на них свої пiдсвiдомi настрої, потяги i проблеми, котрi таким чином пiддаються наступнiй iнтерпретацiї.

3) Мовний експеримент з використанням слiв-подразникiв, сповнених емоцiйного значення. У спрощеному варiантi видiляється низка слiв, що мають для хворого особливий емоцiйно насичений смисл. Прохають вимовляти слова, що приходять на розум у вiдповiдь на слова-подразники. При цьому розпитують значення слова-асоцiацiї, проводячи психотерапевтичну корекцiю зрушень, якщо вони знаходяться у межах невротичного регiстру.

4) Iснує декiлька непрямих методiв вивчення емоцiйної дiяльностi: асоцiативний експеримент, тести Розенцвейга, метод Роршаха, дослiдження рiвня тривожностi за опитувальником Спiлбергера, методика САН (опитувальник щодо самопочуття, активностi, настрою).

Еквівалентною HAM-D по надійності признається шкала Монтгомері і Асберга для оцінки депресії, запропонована ними в 1979 р. (Montgomery—Asberg Depression Rating Scale, MADRS). Головні вимоги до шкали, що використовується при вивченні ефективності терапії антидепресантами є стислість і легкість застосування, надійність оцінки депресивного стану і достатня чутливість і точність відносно оцінки динаміки стану. Тому основною метою С.А. Монтгомери і М. Асберга при розробці шкали оцінки депресивного захворювання було забезпечення чутливості і точності оцінки змін стану для кожного пункту інструменту.

Автори також зменшили загальне число пунктів шкали. Велике число пунктів при дослідженні вибірки невеликого об'єму може викликати або збільшити випадкову помилку обчислень. Ще більш важливо, що процедура вимірювання стане зайва громіздкій і тривалій, а недосвідчений дослідник може не справитися із заповненням всіх пунктів під час одного обстеження.

Розроблена шкала Монтгомері-Асберга для оцінки депресії (MADRS) повністю відповідає поставленій меті. MADRS містить менше число пунктів, ніж HDRS, - шкала, що широко використовується, для оцінки депресії (10 проти 21). MADRS враховує всі основні симптоми депресії, хоча деякі характерні симптоми не включені в шкалу. Головним недоліком є відсутність оцінки рухової загальмованності, хоча, як було доведене, по надійності оцінки MADRS еквівалентна HDRS. При цьому MADRS, мабуть, більш точно реєструє динаміку стану, ніж HDRS. Отже, значущі відмінності між методами терапії можуть бути зафіксований на вибірці меншого об'єму, що з етичної точки зору є великою перевагою при проведенні клінічних досліджень.