Основна мета створення господарських товариств
Господарські товариства визначаються як підприємства, установи та організації, створені об'єднанням капіталів та підприємницької діяльності групи осіб (фізичних, юридичних, державних органів) для спільного господарювання. Отже, суть господарських товариств полягає в тому, що вони функціонують на об'єднаному капіталі. Важливими ознаками господарських товариств є об'єднання капіталів, статус юридичної особи, централізоване управління цією юридичною особою, обмежена (крім товариства з додатковою відповідальністю, повного і командитно-го товариств) відповідальність, можливість уступки корпоративних прав та їх переміщення.
Господарські товариства виникали як відповідь на зростаючі потреби економіки передусім на основі накопичення лихварського капіталу, розвитку торгівлі, переростання ремісничими цехами об'єктивних обмежень за масштабами виробництва і перетворення їх у товариства. Метою створення господарських товариств була консолідація (об'єднання) капіталів для вирішення особливо складних завдань, які були не під силу окремим підприємцям. Другим важливим чинником було зменшення економічних ризиків для їх учасників.
Об'єктивними умовами формування господарських товариств були зростаючі масштаби бізнесових завдань і можливості отримувати внаслідок функціонування об'єднаних капіталів високі прибутки.
26. Виникнення перших господарських товариств та їх форми
Господарські товариства у своєму розвитку пройшли певну ево'іюцію, оскільки їх учасниками спочатку були переважно фізичні особи та окремі громадяни, потім засновниками й учасниками господарських товариств стали також юридичні особи — окремі підприємства і державні органи.
Історичними попередниками господарських товариств можна вважати середньовічні товариства судновласників, а потім створені в італійських республіках (XIV ст.) товариства державних кредиторів. Деякі дослідники вважають, що певні економічні риси господарських товариств вже мали храми у Стародавньому Єгипті; форми об'єднань з рисами господарських товариств застосовували у Давній Греції при колонізації територій; Римські та Візантійські товариства також мали риси господарських товариств.
Виникнення акціонерних товариств як основної форми господарських товариств у більш-менш сучасному їх вигляді відноситься на кінець XVI — початок XVII ст., коли у Голландії була заснована Нідерландська Об'єднана Ост-Іпдська компанія для індійської торгівлі з основним капіталом 6,5 мли флоринів. На існування акціонерних товариств вказує те, що у Франції в XVII ст. зустрічаються (щоправда, як виняток) акції на пред'явника. Протягом XVII — XVIII ст. у Франції, Англії, Німеччині, Данії, Португалії, Швеції виникають господарські товариства у формі акціонерних компаній.
Щодо України, то формування акціонерного капіталу відбувалось у рамках Російської імперії, де його розвиток був закладений заснуванням у 1757 р. "Російської у Константинополі торгуючої компанії". Розвиток господарських товариств відбувався досить повільно, оскільки більше ніж через сто років після заснування першого акціонерного товариства, у 1860 р., їх налічувалось лише 100 з капіталом близько 350 мли руб.
27. Основні економічні риси господарських товариств корпоративного типу
До господарських товарне ти корпоративного тішу відносять акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю (талі, де власність відокремлена від управління).
Основними економічними рисами господарських товариств корпоративного типу є такі:
п об'єднання капіталів та обмеження економічного ризику
для окремих учасників; п поєднання різних економічних можливостей — капіталів і
вмінь, знань, ідей;
п розмежування капіталу та економічної діяльності; о жорстке відокремлення власності господарського товариства і власності його учасників;
гз обмеження можливостей вилучення капіталів (паїв, часток) з товариства.
При започаткуванні великої справи, яка має довгостроковий характер і значні масштаби, виникає потреба зібрати необхідний капітал багатьох осіб і зменшити ризики, поділивши їх на всіх учасників.
Обмеження економічних ризиків в акціонерних товариствах та товариствах з обмеженою відповідальністю пов'язане з тим, що учасники відповідають за зобов'язаннями товариства лише своїми корпоративними правами.
Поєднання різних можливостей як характерна економічна риса господарського товариства полягає в тому, що в ньому можуть збиратись учасники з різними можливостями: з капіталом, з ідеями або умінням використати капітал з максимальною вигодою для всіх сторін.
Розмежування капіталів в господарських товариствах означає жорстке відокремлення власності товариства та його учасників і, відповідно, складність вилучення капіталу з товариства його учасником.
Існування акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю не залежить від розмірів окремих капіталів, які необхідно концентрувати, у зв'язку з цим характерною рисою таких господарських товариств (особливо акціонерних) є внутрішня необмеженість накопичення капіталу, що, наприклад, у приватному підприємстві обмежується його прибутком.
28. Основні види господарських товариств в Україні
В Україні господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами через об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
Згідно з нормативио-правовою базою в Україні до господарських товариств належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Як і інші юридичні особи, господарські товариства можуть набувати майнових та особистих нсмайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді, арбітражному та третейському суді від свого імені. Проте для руху корпоративних прав існують певні обмеження. Так, майже в усіх країнах для фізичних осіб (громадян) вони обмежуються їх легальними доходами і необхідністю при купівлі значних пакетів акцій чи інших корпоративних прав виправдати джерела оплати. Крім того, придбання підприємством часток (акцій), активів інших господарських товариств має здійснюватися з дотриманням вимог аптнлюнопольиого законодавства. Існують певні обмеження в управлінні господарськими товариствами, які випливають з поняття "пов'язані ("афілійо-вапі") особи", що передбачає ан шлюнопольне ускладнення набуття корпоративних прав, обмеження по ціпах, договірних зобов'язаннях.
Господарські товариства повинні обов'язково мати свою назву, а також зазначення виду товариства, для повних і комап-дитиих товариств прізвища (найменування) учасників товариства та інші необхідні відомості. Найменування товариства наведено в його установчих документах. Під ним воно заноситься до державного реєстру і функціонує — виступає контрагентом в угодах.
29. Основні вимоги до установчих документів господарських товариств
Для здійснення господарської діяльності і регламентації основних принципів і форм корпоративного управління в товариствах створюються установчідокументи, які затверджуються засновниками і потім реєструються органами державної влади. При цьому для окремих видів господарських товариств є певні особливості. Так, наприклад, акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються та діють на основі установчого договору і статуту, а повне і командитне товариство — тільки па основі установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.
Оскільки установчі документи є основою для формування системи корпоративного управління, вони мають містити певні обов'язкові відомості, зокрема, про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір і порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких потрібна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, а також порядок ліквідації і реорганізації товариства. Особливістю розробки установчих документів о: те, що відсутність наведених вище відомостей в установчих документах є підставою для відмовлення у державній реєстрації товариства. У цілому роль установчих документів особлива, оскільки, прийнявши їх, товариство здійснює діяльність за їх пунктами. Особливо важливим для акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю є прийняття статуту. Річ у тім, що засновницька угода приймається в цілому для засновників, визначає їх частки, переходи власності тощо. Водночас у статуті зазначено види діяльності, прана спостережної (наглядової) ради, правління, ревізійної комісії, права та обов'язки посадових осіб товариства.