Національні виробничі відносини як фактор управління міжнародними НДПКР

Виробничі відносини, що самі є об'єктом технологічної полі­тики підприємства, багато в чому визначають його стратегію у цій галузі, так як створюють або знімають деякі обмеження, а також змінюють організаційні і трансакційні витрати.

Таблиця1

Відмінності в інституціональному оточенні відносин "роботодавець - працівник" на великих підприємствах металообробної промисловості

 

Характеристики Великобританія США ФРН
Структура робочих місць і кваліфікаційна структура Більша орієнтація на робоче місце і професійну діяльність; більша диференціація, більш спеціалізовані робочі місця з проблемою "демаркації'" Специфічна фірмова освіта, сильніша фрагментація, "нау­кове управління", спеціалізо­вані робочі місця - Більш загальна, орієнтована на все під підприємство освіта, більше можливостей зайняття робочих місць, менша їх дифе­ренціація, "демаркація" не існує як тема переговорів
"Job Control", основи влади, права розпорядження і розміщення Децентралізовано, базис закла­дено у виробничому процесі, контроль працівника Децентралізовано, контроль пра­цівника шляхом "jobs rules", сильне регулювання внутріш­нього перерозподілу працівни­ків завдяки системі сеніоритету Більш централізовано, жорстко контролюється менеджмен­том, важливіші критерії продуктивності
Організаційні принципи і фор­ми профспілок На підприємстві є цехові ста­рости груп робітників і зовніш­ні профсоюзи Існують федеральні і місцеві відділення профсоюзів, конф­лікти через пріоритетність Подвійна організація: виробни­чі ради і профсоюзи
Представлення інтересів працівників Пряме представлення через контрольованих низовими пра­цівниками цехових старост. Перехід до непрямого пред­ставництва внаслідок перетво-зення старост на доповнення до фірмових профспілок Непряме, сильно професіона­лізоване і бюрократизоване Непряме, професійне і бюро­кратизоване
Мистецтво вирішення кофліктів Конфліктні відносини, перего­вори, синдром низької довіри; на переговорах замість низових працівниківколективів більше значення мають заводські кон­сультаційні і переговорні ко­мітети Конфліктні відносини, перего­вори і рамкові угоди в компа­ніях з декількома заводами, доповнюються контролем на місцях, прагматичні, коротко­строкові, протилежні підходу Mitbestirnmung Націлені на співробітництво, прийняття узгоджених рішень (Mitbestimmung) і спільна від­повідальність, переговори на рівні підприємства
Ступінь регулювання У центрі - індивід, труд, угода; звичайні (не конфицинційні) права, мало позитивних прав, обмеження на захист Мало законодавчого регулю­вання, у центрі - детальна (в тому числі за процедурою) кол. угода, оскарження процедури створення профспілки Обмеження в нац. законо­давстві, представники праців­ників визнаються законом і наділені правами, сильна фор­малізація і інституалізація, сут­тєве значення мають суди з трудових спорів

В табл. 1. подано елементи виробничих відносин, що існують на великих промислових підприємствах провідних країн світу і суттєво впливають на проведення технологічної політики. Так, німецька мо­дель приводить до більш тривалого процесу узгодження в процесі планування змін, більш лояльному вирішенню конфліктів (наприк­лад, регулювання робочого часу - надстрокові або скорочений робочий тиждень - переважає такий метод як звільнення і найман­ня нових робітників), а в американській частіше використовується тактика "зеленого газону". Як наслідок, національні виробничі відносини заохочують або реактивну, або агресивну технологічну стратегію(характеризуються відносно більш низькими трансак-ційними й організаційними витратами). Перша характеризується поступовістю змін і прив'язкою до вимог основних споживачів, друга - духом новаторства і постійним створенням переваг за рахунок технологічних проривів. Успішність реалізації тієї чи іншої стратегії певною мірою обумовлюється вибором країни розміщення підприємства.