Знос основних фондів

Класифікація основних фондів

За сферою використання основні фонди поділяють на:

- виробничі, що належать до сфери матеріального виробництва;

- невиробничі, що належать до нематеріальної сфери, або сприяють здійсненню виробничого процесу (житлові будинки, заклади охорони здоров'я тощо).

За ознакою подібності функціонального призначення і натурально-речовим складом розрізняють:

- будівлі;

- споруди;

- передавальні пристрої;

- машини та устаткування;

- транспортні засоби;

- виробничий і господарський інструмент та інвентар;

- багаторічні насадження;

- інші основні фонди.

Співвідношення зазначених видів основних фондів (видова структура) не є визначеною для підприємств житлово-комунального господарства і відбиває галузеві особливості окремих підприємств.

Для розрахунку амортизаційних відрахувань згідно з вимогами податкового обліку зазначені види основних фондів об'єднують в три групи:

- перша - будівлі, споруди та передавальні пристрої;

- друга – автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади, інше офісне обладнання;

- третя - основні фонди, не включені до першої і другої груп.

Співвідношення окремих груп (структура за групами нарахування амортизаційних відрахувань) використовується для визначення найбільш впливової з точки зору величини амортизаційних відрахувань групи основних фондів.

За ступенем участі в процесі виробництва розрізняють такі виробничі основні фонди:

- активні, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі, забезпечують належний обсяг та якість продукції;

- пасивні, що створюють умови для здійснення процесу виробництва.

Співвідношення цих частин основних виробничих фондів відбиває технологічну структуру, яка є прогресивнішою та ефективнішою, якщо питома вага активної частини більша, ніж пасивної, і має тенденцію до збільшення.

Знос - це втрата основними фондами початкових техніко- експлуатаційних якостей (споживчої вартості) і реальної вартості. Розрізняють дві форми зносу:

- фізичний;

- моральний (функціональний, технологічний, соціальний, екологічний).

Фізичний знос - втрата основними фондами початкових якостей внаслідок експлуатації та (або) впливу природно-кліматичних умов.

Величина фізичного зносу визначається як сума амортизаційних відрахувань за весь період експлуатації основних фондів.

Моральний знос — знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного зносу під впливом науково-технічного прогресу.

Функціональний знос - знецінення основних фондів внаслідок появи більш продуктивних засобів праці за тією самою повною вартістю. Величину функціонального зносу можна визначити таким чином:

ЗМ^ф = ПВ^д - (ПВ^д/Т^д*П^д – ПВ^н/Т^н*П^н)* Т^д/*П^д,

де ПВ^д, ПВ^Н - повна вартість діючого та нового засобу праці;

Т^д, Т^н - нормативний термін використання діючого та нового засобу праці;

П^д, П^н — продуктивність діючого і нового засобу праці;

Т_з^д - термін використання діючого засобу праці, що залишився.

Технологічний знос - знецінення основних фондів внаслідок появи більш дешевих аналогічних засобів праці. Величина технологічного зносу встановлюється за формулою:

ЗМ^т = ПВ - ВВ,

де ПВ - первісна вартість діючих основних фондів;

ВВ - відновлена вартість діючих основних фондів.

Соціальний знос - втрата споживчих якостей основних фондів внаслідок невідповідності до вимог безпеки праці або ергономіки.

Екологічний знос - втрата споживчих якостей основних фондів внаслідок невідповідності до вимог екологічної безпеки.

Усунення наслідків фізичного зносу відбувається за рахунок:

- проведення поточного і капітального ремонту;

- забезпечення нормативних умов експлуатації;

- зменшення позапланових простоїв обладнання;

- скорочення часу перебування засобів праці на складі.

Для запобігання морального зносу практикують:

- проведення модернізації і реконструкції засобів праці;

- підвищення інтенсивності використання основних фондів;

- встановлення більш короткого порівняно з фізичним строком використання періоду амортизації.

Рівень технічного стану основних фондів визначається такими показниками:

- коефіцієнт зносу, що характеризує ступінь фізичного зносу основних фондів:

К_з = 3/ПВ,

де 3 - величина зносу основних фондів на момент розрахунку;

ПВ - повна (первісна) вартість основних фондів на момент розрахунку;

- коефіцієнт придатності, який характеризує ступінь придатності до експлуатації основних фондів:

К_п = ЗВ/ПВ=(ПВ-3)/ПВ,

де 3В - залишкова вартість основних фондів.