Слід розрізняти первинний і вторинний розподіл доходів.

Соціальна нерівність та перерозподіл доходів

Добробут людини вимірюється її багатством та рівнем доходів, які вона отримує за певний період часу. Соціальна нерівність проявляється у нерівності в розподілі багатства і доходів та існуванні бідності.

Існують три основні форми багатства і відповідні їм види доходів:«фізичне» багатство (доходи в натуральній формі внаслідок використання матеріальних благ або ренту — від здачі нерухомості в оренду), фінансове багатство (доходи у грошовому вигляді — у формі процента або дивідендів) та людський капітал (доходів у грошовій та не грошовій формах)

Первинний розподіл — це розподіл, що відбувається в економіці пропорційно факторам виробництва.

Вторинний розподіл — це наслідок перерозподілу доходів між різними групами домогосподарств, який здійснює держава.

Існує кілька основних причин нерівності в розподілі доходів населення: відмінності у здібностях і вміннях людей, інтенсивність праці, відмінності у професійних перевагах, видах занять та праці, відмінності в освіті і навчанні, інші чинники: відмінності в готовності ризикувати; нерівність у володінні власністю; нерівність у доходах, спричинена нерівністю успадкованого і набутого майна; монополія на ринку; везіння, зв’язки, нещастя; дискримінацію за статтю, віком, етнічним походженням.

Основними показниками нерівності в розподілі доходів є квінтильний і децильний коефіцієнти та коефіцієнт Джині.

Коефіцієнт децильності можна розрахувати за такою формулою:

, (11.2)

Аналогічно можна розрахувати квінтильний коефіцієнт.

В докризовий період в країнах Євросоюзу середній показник співвідношення доходів становив 1:4,8; у Швеції - 1:3,5; у Португалії 1:7,3; у СРСР у 1985 році – 1:3,2. В Росії у 1997 р. – 1:12,5; у 1998 р. – 1:13,5; у 2003 р. – 1:14. Провідні західні фахівці вважають, що співвідношення 10 до 1-го є критичним. В разі його перевищення, країна уже не може повноцінно розвиватися, бо розвиток країни – це розвиток її громадян.

Нерівність графічно може бути проілюстрована за допомогою кривої розподілу доходів та кривої Лоренца.

За допомогою кривої розподілу доходів можна проілюструвати кілька узагальнених характеристик доходів домогосподарств.

Середній дохід — дохід на одне домогосподарство.

Медіанний дохід — це дохід якогось домогосподарства, яке займає середню (медіанну) позицію при ранжуванні всіх домогосподарств за доходами від нижчих доходів до вищих. Тобто медіанний дохід розподіляє домогосподарства на дві однакові за чисельністю групи: ті, у кого дохід менший за медіанний, і ті, у кого він більший.

«Модний» дохід — найпоширеніший рівень доходу, точка максимуму кривої.

Рис.11.2 Крива розподілу доходів

Розподіл доходів, як це видно, нерівний і несиметричний. Зазначимо закономірність: за нерівного розподілу доходів середній дохід завжди перевищує медіанний дохід.

Крива Лоренца наочно відображає фактичний розподіл населення за доходами (частку доходу, що припадає на різні групи населення).

Повну рівність відображає бісектриса, тобто крива повної рівноваги. Якщо доходи розподіляються абсолютно нерівно, тоді крива складатиметься із двох секцій, які утворюють прямий кут.