Профілі похилих свердловин

Велике значення при похилонаправленому бурінні має правильний вибір профілю свердловини. Раціональний профіль дозволяє скоротити до мінімуму роботи з відхилювачем, забезпечує необхідне зміщення вибою і допустиму інтенсивність викривлення, а також вільний прохід по стволу компоновки низу бурильної колони.

Профіль похилої свердловини необхідно вибирати таким чином, щоб при мінімальних затратах часу і засобів довести її до проектної глибини без будь-яких ускладнень, забезпечивши необхідну якість її для тривалої експлуатації.

Широко застосовуються і відповідають практично всім геолого-технічним умовам буріння і експлуатації профілі свердловини п’яти типів (рисунок 9.8).

 

1 - вертикальна ділянка; 2 - ділянка набору кривизни;

3 - ділянка стабілізації; 4 - ділянка зменшення кривизни;

5 - вертикальна ділянка

 

Рисунок 9.8 – Профілі похилих свердловин

 

Профіль “а” найпоширеніший і складається з трьох ділянок: верхньої вертикальної 1; набору кривизни 2; похило-прямолінійної (стабілізації) 3. При цьому профілі до мінімуму зводиться кількість рейсів з відхилювачем, забезпечується значне відхилення від вертикалі при невеликому куті нахилу свердловини. Експлуатація свердловин з таким профілем не викликає ускладнень. Цей профіль рекомендується в основному для буріння похилих свердловин на однопластові родовища з великим відхиленням при середній глибині.

Різновидністю профілю “а” є профіль “б”. У ньому замість похилонаправленої ділянки є ділянка 4, на якій зенітний кут зменшується. Такий профіль вимагає набору значно більшого кута в кінці ділянки 2. Довжина цієї ділянки більша, а роботи з відхилювачем вимагають додаткової затрати часу і засобів. Такий профіль рекомендується застосовувати у випадку ускладненого буріння свердловин при незмінному зенітному куті.

Профіль типу “в” складається з п’яти ділянок: вертикальної 1, набору кривизни 2, стабілізації 3, зменшення кривизни 4 і вертикальної 5. Він дозволяє при розкритті декількох продуктивних пластів експлуатувати будь-який з них із збереженням загальної сітки розробки. Цей профіль найскладніший і супроводжується найбільшим видовженням ствола свердловини.

Коли не вдається стабілізувати зенітний кут, свердловини бурять за профілем “г”, який складається з чотирьох ділянок і відрізняється від попереднього заміною ділянок 3 і 4 на ділянку 4 природного зниження зенітного кута.

Профіль типу “д” складається з вертикальної ділянки 1 і ділянки набору зенітного кута 2. Профіль характеризується великою протяжністю ділянки 2, на якій проводяться роботи з відхилювачем. Цей профіль рекомендується застосовувати за умов, що сприяють природному викривленню свердловини, а також у тих випадках, коли можливе буріння без орієнтування відхилювача.