Характеристика осередку біологічного ураження

Осередками біологічного ураження можуть бути зони місцевості, в які потрапили небезпечні біологічні засоби внаслідок використання біологічної зброї, аварій чи випадково занесеного збудника хвороби.

Біологічні засоби належать до засобів масового зараження та ураження людей, тварин, рослин і зараження об’єктів зовнішнього середовища.

Зона біологічного зараження - це територія, заражена біологічними збудниками захворювань, які небезпечні для людей, тварин або рослин.

Зона зараження характеризується видом біологічних засобів, розмірами, розміщенням відносно об’єктів господарювання, часом утворення тощо.

Осередок біологічного ураження - це територія, на якій у результаті впливу біологічних засобів виникли масові ураження людей, сільськогосподарських тварин, рослин. Він може утворитися не тільки в зоні зараження, а й за її межами як результат поширення інфекційних захворювань.

Основою осередку біологічного зараження можуть бути хвороботворні мікроби, їх токсини, а також найбільш небезпечні шкідники рослин.

При виникненні осередку біологічного зараження для запобігання поширенню інфекційних захворювань із первинного осередку вводяться карантин і обсервація.

Карантин – це система державних заходів, які проводяться в епідемічному осередку для запобігання поширенню інфекційних захворювань із епіцентра ураження та для повної його ізоляції і ліквідації.

Карантин передбачає ізоляцію колективу, всередині якого виникли інфекційні хвороби, з госпіталізацією хворих, обсервацією тих, хто був у контакті з ними. З цією метою проводяться такі адміністративно-господарські заходи: забороняється в’їзд і виїзд людей, вивезення тварин, продукції тваринництва і рослинництва, прийом посилок тощо. Навколо осередку встановлюють охорону. Через спеціальні пункти під контролем медичної служби ЦО організовують постачання людей, які знаходяться в осередку. Припиняється карантин після строку максимального інкубаційного періоду захворювання (з моменту виявлення і ізоляції останнього хворого).

Обсервація – це система заходів спостереження за ізольованими людьми або тваринами, які прибули з осередку, на який наклали карантин. Обсервація передбачає обмеження в’їзду і виїзду, вивезення з осередку майна, урожаю, продукції тваринництва без попереднього знезараження і дозволу медичної та ветеринарної служб.

2.1 Бактеріологічна (біологічна) зброя

Біологічна зброя - це спеціальні боєприпаси і бойові прилади із засобами доставки, оснащені біологічними засобами і призначені для масового ураження людей, сільськогосподарських тварин, посівів сільськогосподарських культур, псування продуктів харчування, палива, техніки.

З воєнною метою вивчені і запропоновані такі способи бойового застосування біологічних засобів:

- розпилення біологічних рецептур для зараження приземного шару повітря частинками аерозолю – аерозольний спосіб;

- розсіювання штучно заражених біологічними засобами кровососних переносників – трансмісійний спосіб;

- зараження біологічними засобами повітря і води в замкнутих просторах (об’ємах) за допомогою диверсійного спорядження – диверсійний спосіб.

Стійкість осередку біологічного ураження залежить від температури, вологості повітря, наявності сонячних днів.

Як біологічні засоби ураження найнебезпечнішими для людей є антропозоонозні захворювання та група гострих, особливо небезпечних інфекційних хвороб. Збудниками цих захворювань є бактерії, віруси, рикетсії, гриби.

Антропозоонозні захворювання – спільні для людей і тварин. До них належать бактеріальні – чума, сибірка, туляремія, сап, меліоїдоз; вірусні – пситакоз, енцефаломіеліти, ящур.

Група гострих, особливо небезпечних інфекційних хвороб, які уражають людей, це: вірусні – натуральна віспа, жовта пропасниця, грип; бактеріальні – холера, червоний тиф; рекетсійні – висипний тиф.

Чума – гостре інфекційне захворювання людей і тварин. Інкубаційний період триває 1-3 доби. Поширюється блохами, повітряно-крапельним шляхом, через заражену воду, продукти і корми.

Для чуми характерні висока температура, загальмована свідомість, ураження серцево-судинної системи і різко виражені запальні зміни в лімфатичних вузлах, легенях та інших органах.

Основні форми чуми: бубонна, легенева, септична, кишкова, шкірна.

Легенева і кишкова чума без лікування швидко закінчується смертю хворого, а шкірна переходить у шкірно-бубонну. Якщо при цьому хворого не лікувати, то у 40-90% випадків може настати смерть.

Сибірка – гостре інфекційне захворювання людей і сільськогосподарських тварин. Людина може заразитися нею під час догляду за хворими тваринами, під час вживання зараженого м’яса, під час обробки шкур, вовни, а також при вдиханні пилу, в якому є спори збудника. Інкубаційний період – 1-3 доби.

Залежно від проникнення збудника в організм сибірка може бути шкірної, легеневої і кишкової форми. При легеневій і кишковій формах спостерігається висока температура і хвороба на 3-5 добу часто закінчується смертю. Проти сибірки є вакцинація і сироватки. Термін карантину встановлюється на 8 діб.

Холера – гострозаразне кишкове захворювання людини. Зараження відбувається через воду, продукти, комах, розпилення в повітрі. Інкубаційний період триває 1-5 днів. Збудник у воді зберігається до одного місяця, у продуктах – 4-20 днів. Захворювання характеризується важким отруєнням мікробними токсинами, виснажливими проносами і блювотою, різким зневодненням організму. Хворий швидко худне, з’являється посиніння, температура падає до 35⁰ і нижче, настають судороги і затьмарення свідомості. Смертність становить до 30 %. Термін карантину – 6 діб.

Черевний тиф – гостре інфекційне захворювання внаслідок проникнення збудника хвороби у шлунково-кишковий тракт із зараженими водою і продуктами. У навколишнє середовище збудник з хворого організму виділяється із сечею і калом, може зберігатися від кількох днів до кількох місяців. Інкубаційний період – 7 - 23 дні. Якщо не проводити лікування, смертність досягає 20%. Для профілактики застосовують вакцину.

Висипний тиф – гостре інфекційне захворювання людей. Зараження передається вошами. У хворого висока температура, сильний головний біль, висип і біль у всьому тілі. Смертність без лікування – до 40%, з лікуванням – 5%.

Натуральна віспа – гострозаразне епідемічне захворювання людини. Зараження відбувається через дихальні шляхи, пошкоджену шкіру і слизові оболонки. Інкубаційний період – 13 - 14 днів. Хвороба починається гостро, з ознобу, підвищенням температури до 40⁰ С. На 4 - 5-й день захворювання на обличчі і тілі з’являються вузлики, які перетворюються в пухирці, потім вони наливаються кров’ю. Смертність досягає 40 %. Карантин становить до 17 днів.

Ящур– захворювання тварин: свиней, овець, кіз. Передача інфекції відбувається через корм. Збудник перебуває в молоці, фекаліях і сечі тварин. Смертність від 70 до 80%. Карантин – 14 днів.

Особливо небезпечне зараження продуктів, кормів і води, оскільки деякі види хвороботворних мікробів можуть тривалий час зберігатися в них і бути джерелом зараження людей і тварин.