Аерометоди

До аерометодів належить комплекс методів, які виконуються візуально чи з допомогою різних приладів з наступним аналізом отриманих даних наземними контрольними роботами. Їх застосування грунтується на існуванні тісного зв"язку між геологічною будовою, з одного боку із рельєфом, гідрографією, грунтами, рослинністю, кольоровими і тоновими особливостями ландшафту земної поверхні, з іншого.

Аерометоди вирішують такі геологічні задачі: проведення на їх основі геологозйомочних і пошукових робіт усіх масштабів, вивчення тектоніки, новітніх рухів земної кори, структури рудних полів, геологічне вивчення морського шельфу, гідрогеологічні і географічні дослідження, встановлення гідрогеологічного режиму територій. Аерометоди поділяються на візуальні, аерофотографічні і фотоелектонні.

Аеровізуальні методи пов"язані із безпосереднім спостереженням досліджуваних об"єктів з повітря. Отримані результати переносяться на карту, записуються на магнітофонну плівку, можливе використання кінокамер і фотокамер.

Аерофотографічні методи - це фотографування земної поверхні з борту літака за допомогою фотоапаратів. Є найбільш універсальним і ефективним методом при геологічних дослідженнях територій. Дозволяють отримувати відображення об"єктів у видимій і близькій до неї частині спектру у будь-яких масштабах. За аерофотознімками в камеральних умовах за допомогою оптичних приладів можна створити об"ємну модель місцевості у заданому масштабі.

Аерофотозйомка є чорно-біла, кольорова, спектральна. Чорно-білі фотознімки передають зображення у чорно-білих тонах, кольорова - у кольорових, наближених до природних.

Спектральна зйомка виконується із кольоровими світлофільтрами на чорно-білу плівку; це дає можливість виявляти певні об"єкти, що слабо помітні або взагалі невидимі при звичайному фотографуванні.

Спектрозональна аерофотозйомка здійснюється на плівку з декількома фотографічними шарами. Фотографування об"єктів відбувається одночасно в декількох (2-х чи 3-х) різних зонах спектру, включаючи невидимі ультрафіолетову та інфрачервону зони. При цьому враховується властивість об"єктів у неоднаковій ступені відображати різні промені спектру. Двох- чи трьохшарові плівки дозволяють на одному знімку отримати зображення в різних умовних кольорах, що перекриваються, а це значно збільшує контрастність кольорового зображення деталей об"єкту.

Фотоелектронні методи дають можливість вести вивчення випромінюючих, відбиваючих і проникних властивостей електромагнітних коливань у різних геологічних об"єктах як у видимому, так і в невидимому діапазонах спектру. Коливання реєструються на магнітну стрічку електронно-променевою трубкою чи іншими детекторами, які в подальшому передають їх на фотоплівку і фотопапір.