Загальні вимоги до оформлення геологічних карт. Умовні позначення на геологічній графіці.
Види геологічних карт
В залежності від масштабу власне геологічні карти поділяються на п’ять видів: оглядові, дрібномасштабні, середньомасштабні, крупномасштабні та детальні.
1 Оглядові карти – масштаб дрібніше 1:1000000. На них на географічній або дуже спрощеній топографічній основі зображаються загальні риси геологічної основи окремих регіонів, держав, континентів або всієї земної кулі. Карти складаються шляхом узагальнення більш крупномасштабних карт із застосуванням матеріалів дистанційних і географічних досліджень.
2 Дрібномасштабні карти ( М 1:1000000 і 1:50000) дають уявлення про геологічну будову і закономірності розповсюдження корисних копалин обширних територій або окремих держав; складаються на спрощеній топооснові. Ці карти служать для визначення напрямку подальших більш детальних геологозйомочних робіт і попередньої оцінки перспектив районів щодо пошуків корисних копалин.
3 Середньомасштабні карти (1:200000 1:100000) з великим ступенем детальності характеризують основні риси геологічної будови середніх за площею територій. Складаються на топооснові з розрідженою сіткою горизонталей. Є основним видом геологічних карт, на базі яких плануються і проводяться пошуки корисних копалин.
4 Крупномасштабні карти (1:50000 і 1:25000) невеликих за площею територій. Складаються на топоосновах. Вони призначені для детального зображення геологічної будови районів, по відношенню до яких визначені реальні перспективи виявлення родовищ корисних копалин, а також для районів сільськогосподарських угідь, будівництва міст, підприємств, гідростанцій, тобто для вирішення прикладних задач
5 Детальні карти (1:20000; 1:50000; 1:2000 і крупніші) дають детальну геологічну характеристику вже відкритих покладів і родовищ корисних копалин на певних територіях; вони складаються на спеціальних топоосновах і дозволяють вирішити питання, пов"язані із закономірностями розміщення рудних тіл, покладів нафти і газу, підрахунком запасів корисних копалин.
Вимоги до складання геологічних карт і додатків до них викладені в інструкціях і методичних вказівках з організації та виконання геологозйомочних робіт і складання державних геологічних карт різного масштабу.
За допомогою умовних позначень, які є стандартизованими і загальноприприйнятими, на геологічній графіці вказуються вік, склад та генезис гірських порід, границі між породами різного віку і складу, розривні порушення, елементи залягання шаруватих товщ, бурові свердловини, гірські виробки та ін. Розрізняють три основні види умовних позначень: 1) кольорові, 2) штрихові, 3) буквені та цифрові.
Кольорові позначення відображають вік осадових, вулканогенних і метаморфічних порід. При зображенні інтрузивних порід колір застосовується для відображення їх складу.
Буквенні і цифрові позначення (індекси) служать для вказування віку і походження порід. Склад інтрузивних і деяких вулканічних порід також позначається буквами.
Окрім основних існують ще інші умовні позначення, до яких відносяться позамасштабні лінійні знаки. З їх допомогою на геологічних картах зображаються геологічні границі з поділом на достовірні і припущені, границі змінених порід, розривні порушення з поділом їх на основні і другорядні, орієнтування розривних порушень, елементи залягання шаруватості, бурові свердловини, знахідки фауни і флори та ін.На геологічних картах зображаються стратиграфічні і нестратиграфічні підрозділи.