Історія розвитку геологічного картування
В розвиток гірничої справи великий внесок зробив російский вчений М.В. Ломоносов. Наприкінці 50-х років ХVІІІ ст. він написав свої знамениті праці: “О слоях земных" і "Слово о рождении металлов от трясения Земли”, в яких поклав початок науці про будову земної кори – тектоніці і її розділу – структурній геології. В ній він дав описання пластів, шаруватості, складок і розривів гірських порід.
Період з 1765 до 1775 р. Відомий як час знаменитих академічних експедицій.
Перша карта, на якій умовними знаками зображалось розповсюдження гірських порід і мінералів, складена в 1644 р. Ж. Кулоном. В 1684 р. Лістер запропонував зображати на картах різновидність порід різними кольоровими знаками. В 1743 р. В Англії Пакс склав карту із відображенням на ній розповсюдження гірських порід з кольоровими та буквенними позначеннями, до карти подавалось пояснення умовних знаків.
У 1743 р. Француз Геттер видав геологічну карту Франції, Англії та Німеччини, показуючи на ній виходи окремих різновидностей гірських порід, а також руд і мінеральних джерел.
І лише на початку ХІХ ст. почали з’являтися геологічні карти, які базувалися на простеженні шарів на місцевості і послідовності їх нашарування із спробами розчленування за віком на основі знахідок керівних закам’янілостей.
Значні наукові результати були досягнуті завдяки початими за ініціативою Д.І. Соколова у 1834 р. систематичним роботам з геологічної зйомки гірських територій і збору матеріалів для складання зведених карт.
У зв’язку із розширенням геологічних робіт і важливими практичними та науковими відкриттями геологів в ряді країн, було запропоновано організувати Міжнародний геологічний конгрес. Перша сесія МГК була проведена в Парижі в 1878 р. На другій сесії в Болоньї було вирішено приступити до складання Міжнародної геологічної карти Європи в масштабі 1:2500000.
Перші зведені геологічні карти всієї території СРСР були складені у 1937 р. в масштабі 1:5000000, в 1944 р.- 1:2500000.
У розвитку структурної геології і геотектоніки велику прогресивну роль відіграли тектонічні карти. Методика їх складання розроблена Шатським, Яншиним, Муратовим, Хаїним. Під керівництвом Яншина складена тектонічна карта Євразії масштабу 1:2500000, в наступні роки – тектонічні карти для всіх крупних регіонів країни. В 1984 р. опублікована тектонічна карта Світу під редакцією В.Є.Хаїна. На цій карті відображена тектоніка як материків, так і океанічного дна.
Складання геологічних карт має дуже велике значення. Тільки при їх високій якості можна обгрунтовано планувати і розвивати гірську промисловість і добиватися якнайшвидшого промислового освоєння природних ресурсів.