Технічна реалізація інформаційних технологій управління

Режим оброблення інформації

В АСУ розрізняють наступні режими оброблення:

- пакетний

- телеоброблення

- інтерактивний (діалоговий)

- реального часу

- розподілу часу

При пакетному режимі користувач не має доступу до машинних ресурсів. Основна мета – мінімізувати час розв’язання заданого потоку задач завдяки безперервного їх обробленню.

Режим телеоброблення застосовують за необхідності оперативної взаємодії користувача з ЕОМ у процесі оброблення даних від віддалених абонентів. Тут користувач достає безпосередній доступ до машинних ресурсів.

При інтерактивному режимі користувач має безпосередній доступ до ЕОМ, бере участь в оброблені даних яке ведеться у вигляді діалогу.

Режим реального часу забезпечує оброблення інформації зі швидкістю близькою до швидкості процесу в реальному житті.

Режим поділу часу характеризується тим, що до машинних ресурсів одночасно можуть звертатися кілька користувачів або програм. Оброблення інформації здійснюється так, що у користувача створюється враження монопольного володіння машинного ресурса.

 

У централізованих АСУ реалізується модель хост – орієнтованої технології: всі обчислювальні потужності зосереджено на “ хостах”, а термінали через які користувачі підключаються до хосту не можуть самостійно виконувати обчислення.

 

Мейнхост (хост-ЕОМ)

 

Участь користувача в технології оброблення інформації зводиться до подачі та контролю первинних даних, аналізу результатів та участі в розробленні постановок задач.

Перевагами централізованих технологій є максимальне завантаження ЕОМ, однак реалізація діалогового режиму має певні труднощі.

Технологія в умовах децентралізованої системи визначається обробленням інформації в місцях її виникнення та споживання. Тут реалізуються два типи обчислювального процесу:

а) Модель з розділеними ресурсами

б) Модель технології „клієнт - сервер”

При першій моделі є змога усім користувачам мережі розподілити ресурси, які дорого коштують(принтери, модеми ).

 

 

При другій моделі дає змогу розділити процес обчислення між настільною ПЕОМ клієнта і більш потужною машиною – сервером, що використовується багатьма користувачами. Ця технологія ґрунтується на обміні електронними повідомленнями та керуванням подіями.