Принцип публічності.

Безпосередність дослідження показань, речей і документів

Безпосередність дослідження показань, речей і документів є засадою кримінального провадження (ст. 23 КПК України), яка полягає в наступному:

- суд досліджує докази безпосередньо;

- показання учасників кримінального провадження суд отримує усно;

- не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством;

- суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених КПК України;

- сторона обвинувачення зобов’язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом;

- суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Принцип публічності – це вимога нормативного характеру, яка полягає у обов’язку прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Інакше кажучи, коли вчинено кримінальне правопорушення слідчий і прокурор повинні розпочати та провести досудове розслідування, а суд здійснити судовий розгляд і прийняти остаточне рішення незалежно від того, бажають цього потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, підозрюваний, обвинувачений та інші особи або ні.

Цей принцип закріплений у ст. 26 КПК України.

Принцип публічності характеризують такі положення:

- розкриття кримінальних правопорушень та інших суспільно небезпечних діянь, досудове розслідування та судовий розгляд, є справою не жертв цих злочинів або проступків, інших приватних осіб, а обов’язком уповноважених на те законом державних органів, які не вправі перекладати даний обов’язок на громадян та інших осіб;

- державні органи та їх посадові особи, на яких покладений законом обов’язок здійснення кримінальної процесуальної діяльності (суд, слідчий суддя, прокурор, слідчий) у зв’язку з вчиненими правопорушеннями, діють не в приватному порядку, а від імені держави (офіційно), оскільки кримінальне провадження відбувається ex officio, тобто від імені та за дорученням держави, а не приватних осіб;

- публічна діяльність у сфері кримінального процесу повинна здійснюватися у формі, встановленою Конституцією та законами України у повній відповідності з правами людини, обмеження даних прав допускається лише на підставі закону і в передбачених їм межах;

- покладання на уповноважені державні органи обов’язку із здійснення кримінальної процесуальної діяльності на підставі закону надає зацікавленим особам (фізичним і юридичним) право вимагати здійснення такої діяльності[19].

У кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення принцип публічності обмежується волевиявленням потерпілих від кримінальних правопорушень.