Складові творення привабливого іміджу ділової людини.
Теорії лідерства
1. ТЕОРІЯ ЛІДЕРСЬКИХ РОЛЕЙ (Р.Бейліс) розглядає ролі "професіонала"
лідера, орієнтованого на вирішення ділових проблем, і "соціально-
емоційного фахівця", який вирішує проблеми людських стосунків.
2. Згідно з ТЕОРІЄЮ РИС, лідером може бути людина, яка володіє певним
набором якостей особистості. Однак складання їх повного переліку
виявилося практично нерозв'язним.
3. За ХАРИЗМАТИЧНОЮ КОНЦЕПЦІЄЮ, лідерство послане окремим
видатним особистостям як деяка благодать ( "харизма").
4. Прибічники ІНТЕРАКТИВНОЇ ТЕОРІЇ вважають, що лідером може
стати будь-яка людина, яка займає відповідне місце в системі між
особистісних стосунків. Питання про те, хто конкретно візьме на себе
лідерство, має вирішуватись з урахуванням індивідуальних особливостей
кандидата в лідери, особистісних характеристик інших членів групи,
наявної ситуації і виконуваного завдання.
5. СИТУАЦІЙНА ТЕОРІЯ, або груподинамічний підхід (Ф. Фідлер),
визначає лідерство як продукт ситуації: людина, ставши лідером в
одному випадку, набуває авторитету, який починає на неї "працювати"
внаслідок дії стереотипів. Тому вона може розглядатися групою як "лідер
взагалі". До того ж окремим людям властиво "шукати посади", тому вони
і поводять себе відповідним чином.
6. СИНТЕТИЧНА (АБО КОМПЛЕКСНА) ТЕОРІЯ розглядає лідерство як
процес організації міжособистісних стосунків у групі, а лідера - як
суб'єкт управління цим процесом, причому сам феномен лідерства
розглядається в контексті спільної групової діяльності.
Імідж ділової людини– це зовнiшнiй вигляд, вмiння триматись на людях в дiловій i неформальній обстановці, оформлення кабiнету, службових паперiв, дiловий стиль роботи, рівень органiзованостi, вiд чого значною мiрою залежить успiх в бiзнесi.
Імідж- англійське слово, котре означає „образ”, „ореол”. Це емоційно забарвлений образ кого-небудь, чого-небудь, що склався у масовій свідомості у формі стереотипу. Турбота про свій імідж - це відбиток його в свідомості людей, найкраща само презентація.
Поняття іміджу близьке до поняття персоніфікації, але включає не лише властивості особистості, а й спеціально запрограмовані.Окрім цього, воно говорить як про зовнішній вигляд, так і про внутрішній світ людини, про його психологічний тип.
Складові іміджу:
1. Професіоналізм и компетентність.
2. Моральна надійність.
3. Гуманітарна освіченість.
4. Здатність бути психотехнологом.
В ОСНОВІ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ЗНАХОДЯТЬСЯ ПРИНЦИПИ: ПОВТОРЕННЯ, НЕПЕРЕРВНОГО ПОСИЛЕННЯ ВПЛИВУ, „ПОДВІЙНОГО ВИКЛИКУ”.
Принцип повторення опирається на властивості людської пам’яті: добре запам’ятовується та інформація, що повторюється.
Принцип непевного посилення впливу обгрунтовує нарощення аргументованого і емоційного звернення, наприклад:”Це тільки для вас”.
Принцип „подвійного виклику”означає ,що повідомлення сприймається не тільки і не стільки розумом.Вапжливу роль відіграють підсвідомі психічні процеси, емоційна сфера людини.