Зараження соціальними хворобами
Зараження соціальними хворобами (ст. 130 і 133) є особливим видом завдання шкоди здоров’ю потерпілого.
Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інжекційної хвороби (ст. 130)
Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) спричинює захворювання під назвою ВІЛ-інфекція. Кінцевою стадією цього захворювання є СНІД (синдром набутого імунодефіциту людини). Ця хвороба на сьогодні є невиліковною.
При виявленні ВІЛ-інфекції медичний заклад письмово попереджає особу про необхідність дотримуватися профілактичних заходів і про кримінальну відповідальність за свідоме зараження іншої особи .
Об’єктивна сторона цього злочину виражається так:
1) свідоме зараження ВІЛ чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини (части: на перша ст. 130);
2) зараження іншої особи ВІЛ чи будь-якої іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала, що вона є носієм небезпечного вірусу (частина друга ст. 130).
Свідоме зараження іншої особи ВІЛ чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, може полягати, зокрема, у здійсненні статевих контактів без застосування запобіжних засобів, недотримання інших профілактичних рекомендацій (наприклад, використання нестерилізованих шприців).
Зараження іншої особи ВІЛ чи будь-якої іншої невиліковної інфекційної хвороби передбачає фактичне потрапляння в її організм: вірусів згаданих хвороб.
Злочин вважається закінченим із моменту:
а) вчинення дій, які створили реальну небезпеку зараження іншої особи вірусом хоча б однієї із зазначених хвороб (частина перша ст. 130);
б) фактичного потрапляння вірусу таких хвороб в організм потерпілого (частини друга і четверта ст. 130).
Суб’єктом злочину є осудна або обмежено осудна особа, яка досягла 16 років, і є носієм ВІЛ-інфекції або іншої інфекційної невиліковної хвороби та знає про це.
Суб’єктивна сторона характеризується: під час скоєння злочину, передбаченого частиною першою ст. 130, – непрямим умислом: або злочинною самовпевненістю; під час скоєння злочину, передбаченого частиною другою ст. 130, – злочинною самовпевненістю; під час скоєння злочину, передбаченого частиною четвертою ст. 130, –прямим або непрямим умислом.
Кваліфікаційними ознаками фактичного зараження зазначеними вище вірусами (частина друга ст. 130) є зараження:
а) двох чи більше осіб;
б) неповнолітнього (частина третя ст. 130).
Особливо кваліфікаційною ознакою є умисне зараження іншої особи цими хворобами (частина четверта ст. 130).
Зараження венеричною хворобою (ст. 133)
Хвороби, що складають групу венеричних захворювань, різні за своєю етіологією (причиною виникнення), однак вони поєднані в одну трупу як такі, що передаються переважно статевим шляхом. Не виключається можливість передачі їх так званим побутовим шляхом: (через нестерилізований шприц, недодержання хворим правил гігієни тощо).
Найпоширенішими венеричними хворобами є сифіліс, гонорея, м’який шанкер.
Осіб, в яких виявлена венерична хвороба, письмово попереджає медичний заклад про дотримання певних правил поведінки в побуті і при статевих контактах на період захворювання і контрольного нагляду після вилікування, а також; про кримінальну відповідальність за зараження іншої особи такою хворобою,
Об’єктивна сторона злочину полягає у зараженні іншої особи венеричною хворобою. Способи такого зараження можуть бути різними і значною мірою – залежати від виду хвороби.
Злочин вважається закінченим із моменту фактичного захворювання на венеричну хворобу.
Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку, хворіє на венеричну хворобу і знає про наявність у неї цієї хвороби.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим чи непрямим умислом або злочинною самовпевненістю.
Кваліфікаційними, ознаками, злочину є:
а) вчинення його особою, раніше судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою;
б) зараження двох чи більше осіб або неповнолітнього (частина друга ст. 133).
А особливо кваліфікаційною ознакою є спричинення цим злочином тяжких наслідків (частина третя ст. 133). Цими наслідками можуть бути самогубство потерпілої особи, її психічна хвороба, розпад шлюбу, в якому вона перебувала, тощо.