Види адміністративних стягнень

Адміністративне стягнення – примусовий захід державного впливу (міра відповідальності), що застосовується до особи, яка вчинила адміністративна правопорушення (проступок) для забезпечення виконання загальнообов’язкових правил, покарання та виховання порушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Мету стягнень складають:

- покарання правопорушника;

- припинення протиправного вчинку;

- відновлення порушених правовідносин;

- виправлення правопорушника;

- запобігання можливих з його боку проступків;

- відшкодування завданих проступком; збитків.

У ст. 24 КУпАП розкриваються види адміністративних стягнень (схема 3.4).

Попередження – офіційний осуд правопорушника і застереження про недопустимість аналогічної поведінки у майбутньому, що оформлюється письмово або фіксується іншим чином.

Штраф – стягнення з порушника певної грошової суми на користь держави.

Платне вилучення предмету, який був засобом скоєння чи безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення. Після примусового вилучення предмет реалізується і порушнику передається повернена від продажу сума (наприклад, вилучення і продаж незареєстрованої в установленому порядку мисливської рушниці).

Конфіскація предмета або грошей – примусове безоплатне вилучення майна L передача його у власність держави (наприклад, конфіскація предметів контрабанди).

Позбавлення спеціального права, наданого конкретному громадянину (наприклад, права керування автомобілем).

Виправні роботи строком до двох місяців, які правопорушник відбуває за місцем своєї постійної роботи, полягають в утриманні до 20% його заробітку на користь держави. Цей вид адміністративних стягнень застосовують виключно у судовому порядку.

Схема 3.4. Види адміністративних стягнень

Адміністративний арешт із використанням на фізичних роботах без оплати (призначається виключно у судовому порядку; не застосовується до вагітних та жінок, які мають дітей до 12 років, а також до неповнолітніх, інвалідів І та II груп). Його встановлюють і застосовують лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних проступків з підвищеним ступенем суспільної небезпеки, зокрема:

- дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП);

- непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (ст. 185 КУпАП);

- порушення організації і порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ст. 185 п. 1, КУпАП) та ін.

При застосуванні конфіскації як адміністративного стягнення у правопорушника вилучають лише предмети, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення (наприклад, порушення правил про валютні операції: незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або застави тягнуть за собою конфіскацію зазначених цінностей (ст. 162 КУпАП) разом з основним стягненням у вигляді попередження або штрафу).

Кодексом про адміністративні правопорушення встановлено стягнення щодо юридичних осіб (підприємств, установ, громадських організацій та ін.).

За адміністративні проступки у сфері економіки до підприємств та інших суб’єктів підприємницької діяльності передбачені такі стягнення:

- анулювання ліцензії на певний вид підприємницької діяльності (ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»);

- скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності (ст. 51 і 59 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 24 п. 1 КУпАП, до неповнолітніх можуть бути застосовані такі заходи впливу:

- зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

- застереження;

- догана;

- передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Загальні адміністративні стягнення (попередження, штраф тощо) до неповнолітніх у віці 16-18 років можуть бути застосовані лише за окремих видів адміністративних правопорушень, визначений законом.

Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення:

- адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад;

- виконавчі комітети селищних, сільських рад;

- органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на це;

- місцеві суди.