Тема: Розподіл солоності в океанах і морях.
Лабораторне заняття № 4
Фізико-хімічні властивості океанічної води та їх регіональний прояв.
МОДУЛЬ В
Контрольні запитання
Класифікація донних відкладів
Характеристика донних відкладів | О К Е А Н И | ||
Тихий | Атлантичний | Індійський | |
1 | |||
Приуроченість до тектонічних структур | |||
Вік відкладів | |||
Літологічний склад донних відкладів | |||
Глибина залягання | |||
Характер залягання |
1. За якими ознаками Світовий океан поділяється
на окремі океани?
2. Як утворюються теригенні відклади?
3. Як утворюються біогенні відклади?
4. Які закономірності спостерігаються в їхприуроченості?
Терміни та поняття, що треба засвоїти: біогенні морські поклади, теригенні морські поклади, донні поклади, межі океанів, опадонакопичення, розчинна кремнієва кислота, морські грунти.
Література: 1, 3, 4, 11, 14
Мета заняття: сформувати поняття про фізико-хімічні властивості океанічної води, виявити закономірності в змінах солоності в залежності від фізико-географічних умов, у поверхневих шарах океану та з глибиною на різних широтах.
Обладнання: карта океанів, атласи та контурні карти для 7 класу, канцелярське приладдя.
Солоність води характеризується кількістю розчинених мінеральних речовин (солей), вираженою в грамах на кілограм морської води (%0). Середня солоність відкритих частин Світового океану становить 35 0/00. Зміни солоності зумовлюються насамперед змінами водного балансу (надходженням і витратою прісної води). Зниження солоності відбувається за рахунок кількості атмосферних опадів, стоку суходолу, танення льоду, а випарювання, утворення льоду – підвищують її.
Відбувається залежність солоності від кліматичних факторів, яка позначається на картах ізогалінами – лініями, що сполучають пункти з однаковою солоністю на поверхні Світового океану (рис. 1). У районах проходження теплих і холодних течій широтна зональність солоності порушується.
Солоність морів та відкритих частин Світового океану має невеликі відмінності. Чим глибше море врізається в суходіл, тим більше має різницю в солоності води. На солоність вод Світового океану впливають також річки суходолу та сезонне танення льодовиків.
Завдання для самостійного опрацювання:
1. Підготувати доповіді за наступними темами:
- „ Вікові зміни солоності вод в Світовому океані”;
- „ Особливості вертикального розподілу солоності води в межах діючого прошарку кожного з океанів”;
- „Значення вмісту соляного розчину в океанічних водах для життєдіяльності живих організмів”;
- „ Забезпеченість океанічних мас поживними солями в залежності від макроциркуляції води”.
2. За допомогою карти „Розподіл солоності на поверхні Світового океану”:
а) визначте солоність поверхневих вод Світового океану за широтами (якщо на однакових широтах окремих океанів є різні значення солоності – вкажіть на це);
б) знайдіть райони найбільшої та найменшої солоності на поверхні Світового океану, поясніть причини їх утворення;
в) виявіть вплив океанічних течій на солоність поверхневих вод Світового океану;
г) визначте солоність поверхневих вод морів Баренцового, Балтійського, Баффіна, Карибського, Червоного, Жовтого.
3. Побудувати графік солоності вод: Тихого, Атлантичного, Індійського, Північного Льодовитого океанів (за вказівкою викладача).
Рис.1 Солоність поверхневих вод Світового океану.
4.Проаналізувати та зробити висновки щодо змін солоності в межах обраного океану.
Контрольні завдання та запитання:
1. Який хімічний склад океанічної води, маса соляного розчину та середні показники концентрації солі в океанах?
2. Наведіть та охарактеризуйте три стадії еволюції соляного розчину океанічної води.
3. Поясніть роль вуглецю в процесі еволюції Світового океану.
4. Яку роль в формуванні соляного балансу океанів відіграють річки суходолу?
5. Як і яким чином впливає змінність складу соляного розчину на баланс органіки Світового океану?
6. Поясніть максимальні показники солоності у Червоному морі.
Терміни та поняття, які потрібно засвоїти: солоність океану, океанська вода, мінералізація води, щільність води, вологообмін, сезонний пікноклін, структура вод океану, придонний квазіоднорідний прибій, ізопікна.
Література: 2, 4, 5, 6, 11, 12, 13