Класифікація потреб

За способами задоволення - індивідуальні, домогосподарств, підприємств, держави, соціальних груп, суспільно-економічних класів; звернемо увагу потреби набувають характеру групових не тому, що вони є в кожного члена групи, а тому, що задовольняються вони лише разом і однаковою мірою для всіх членів групи. Тому зміна способу задоволення потреби перетворює її з індивідуальної на групову і навпаки.

За сферою виникнення (за місцем у відтворювальному процесі) - виробничі і особисті;

За об‘єктами - фізіологічні і соціальні, матеріальні і духовні, естетичні, моральні;

За важливістю задоволення - першочергові та другорядні;

За відношенням до рівня розвитку продуктивних сил і виробничих можливостей суспільства - абсолютні (породжені рівнем розвитку виробництва в провідних країнах з високим економічним потенціалом), дійсні - відповідні можливостям певного національного виробництва, платоспроможні - відповідні місцю людини в системі суспільно-економічних відносин і його доходам. А також традиційні і нові.

Відомий англійський економіст А.Маршалл класифікував потреби наступним чином:

- первинні (наприклад, потреба в їжі) та вторинні (наприклад, в освіті);

- абсолютні, або безумовні (наприклад, потреба в одязі) та відносні, обумовлені абсолютними потребами (в обладнанні для виготовлення одягу);

- вищі (наприклад, потреба в духовному розвитку) та нижчі (фізіологічні);

- позитивні і негативні (наприклад, потреба в наркотиках);

- нагальні (невідкладні) та відстрочені;

- загальні (їжа, одяг) та особливі, які виникають під впливом традицій та звичок, які склалися в суспільстві (національна кухня);

- звичайні та надзвичайні, обумовлені наприклад природними катаклізмами;

- індивідуальні та колективні;

- приватні та державні (наприклад, потреба в обороні).

Класифікація за Маслоу.

В економічній науці дуже популярна модель ієрархії потреб, що не зовсім коректно називають «пірамідою потреб за Маслоу». Вона передбачає виділення потреб базового рівня (фізіологічні потреби і потреби в безпеці) і потреб вищого рівня (потреби в спілкуванні і соціальному оточенні; потреби в повазі й певному соціальному статусі; потреби в самореалізації).

Під фізіологічними розуміються потреби в наявності матеріальних умов для нормального функціонування людського організму. Потреби в безпеці передбачають необхідність мати підстави для впевненості, що досягнутий рівень задоволення фізіологічних потреб збережеться і в найближчому майбутньому. Блага, що в сучасному суспільстві задовольняють такі потреби – це заощадження, механізми розподілу матеріальної відповідальності між учасниками господарської діяльності й система соціального страхування, різні форми державної допомоги особам, які втратили джерела доходів.

Потреби в спілкуванні втілюють ті вимоги людини до умов свого життя, що пов’язані із прагненням відчувати себе членом певного соціуму, мати доступ до джерел інформації, бути причетним до певної культурної традиції й мати можливість вести спосіб життя, що вважається нормальним в межах бажаного для нас соціуму.

Потреби в соціальному статусі виражають прагнення, щоб ставлення до нас інших людей відповідало нашим уявленням про власну роль в суспільстві.

Нарешті, потреби в самовираженні і самореалізації полягають в прагненні відчувати, що наш спосіб життя, вчинки та здобутки відповідають нашому баченню власного призначення, збігаються із нашим баченням загальнолюдських цінностей, не суперечать вимогам нашого світогляду, уявленням про добро і зло, системі цінностей.

Важливою рисою моделі потреб Маслоу є теза про те, що потреби вищого рівня не спричиняють мотивуючого впливу на людину, доки не будуть задоволені потреби нижчого рівня. Тобто економічна діяльність завжди мотивується лише нижчим рівнем потреб, задоволення яких залежить від її результатів. Пірамідальна форма моделі потреб може трактуватись як графічне відображення зменшення частки людей, дії яких мотивуються прагненням задовольнити потреб вищого рівня: переважна більшість людей, бере участь в економічній діяльності, прагнучи задовольнити потреби нижчих рівнів і чим вище рівень потреби – тим менше чисельність людей, чия економічна діяльність зумовлюється, переважно саме такими потребами.

Останнім часом, дослідники наукового доробку Маслоу наполягають, що в його роботах дійсно присутня наведена вище класифікація потреб, проте «пірамідальна форма» її відображення з’явилась пізніше і приписується цьому вченому неправомірно.