Практична значимість факторного аналізу для управління підприємством

 

Конкретна постановка виробничих завдань факторного аналізу в повній мірі кореспондується з завданням економічного факторного аналізу в цілому. Основна мета застосування факторного аналізу, що стоїть перед відповідним фахівцем, полягає в знаходженні параметрів господарського процесу, зміна яких надає найбільш сильний вплив на відхилення деякого результуючого показника від планової величини (нормального значення), і наступної виробленні можливих рекомендацій щодо нівелювання впливу виявлених факторів. Таким чином, проводиться пошук розв'язання задачі управління процесом господарювання (виробництва).

Для апробації отриманих теоретичних результатів автором проводилося комплексне дослідження моделі енергоспоживання на підприємстві металургійної галузі.

Так, для планових розрахунків потреби в електроенергії на підприємствах металургії використовується базова модель вигляду:

де W - загальний обсяг потреби в електроенергії;

Ni - норма (питома витрата енергії на одиницю продукції);

Qi - обсяг продукції, випущеної i-им цехом (агрегатом) за аналізований період;

Lj - добові обсяги витрати електроенергії за лімітної схемою, коли замовлення формується, виходячи не з норм або обсягів виробництва, а з валового обсягу необхідного електрики для роботи протягом nj календарних днів звітного місяця.

Після проведення процедури прямого детермінованого факторного аналізу, фактори необхідно ранжувати за величинами впливу їх варіацій на зміну досліджуваного показника. При цьому, для наочності, алгоритм ранжирування можна застосувати до відносних величин, що визначаються шляхом віднесення модуля величини впливу до загальної суми модулів впливів всіх факторів.

Заключним етапом процедури факторного аналізу є вироблення рекомендацій щодо прийняття рішень про заходи для контролю над найбільш вагомими по наданому впливу чинниками, які негативно позначилися на точності планування потреби підприємства в енергоносіях. При цьому, в ряді випадків слід проводити більш глибокий структурний аналіз за виявленими факторів, в тому числі, з урахуванням накопичених статистичних даних.

Можна виділити два напрямки практичного використання методу Лагранжа у вирішенні завдань факторного аналізу. До першого напрямку належать завдання статичного факторного аналізу, коли немає інформації про зміну факторів всередині аналізованого періоду. До статичних типами задач належать розрахунки, пов'язані з аналізом виконання плану показників - аналіз виконання бюджету, аналіз плану виробництва і продажів продукції і т.п. Статичний тип завдань факторного аналізу - найбільш розроблений і поширений тип завдань у детермінованому аналізі господарської та виробничої діяльності керованих об'єктів.

До другого напрямку можна віднести задачі факторного аналізу, коли є інформація про зміни факторів всередині аналізованого періоду і вона повинна прийматися до уваги, тобто випадок, коли цей період відповідно з наявними даними розбивається на ряд елементарних. Цей тип завдань факторного аналізу можна назвати динамічним, тому що при цьому беруть участь в аналізі фактори змінюються на кожному елементі разбиваемого на ділянки періоду (номенклатурного переліку). До динамічних типами завдань слід відносити розрахунки, пов'язані з аналізом часових рядів аналізованих показників.