РАХУНОК III.1. РАХУНОК ОПЕРАЦІЙ З КАПІТАЛОМ

РАХУНОК II.4.2. РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ СКОРИГОВАНОГО НАЯВНОГО ДОХОДУ

РАХУНОК II.4.1. РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ НАЯВНОГО ДОХОДУ

Використання Ресурси
P.3. Витрати на кінцеве споживання D.8. Поправка на зміну чистої вартості засобів домашніх господарств у пенсійних фондах B.8. Заощадження B.6. Наявний дохід D.8. Поправка на зміну чистої вартості засобів домашніх господарств у пенсійних фондах

Таблиця 2.9

Використання Ресурси
P.4. Фактичне кінцеве споживання D.8. Поправка на зміну чистої вартості засобів домашніх господарств у пенсійних фондах B.8. Заощадження B.7. Скоригований наявний дохід D.8. Поправка на зміну чистої вартості засобів домашніх господарств у пенсійних фондах

 

Балансуючою статтею обох рахунків є заощадження. Тому обидва рахунки мають однаковий підсумок:

B.8 = B.7 – P.4 = B.6 – P.3.

Показник «Заощадження» завершує групу рахунків поточних операцій.

У СНР кінцеве споживання здійснюється урядом, домашніми господарствами, а також некомерційними організаціями, які обслуговують домашні господарства. Крім того, в СНР враховуються відносини між домашніми господарствами та пенсійними фондами через відповідну поправку (D.8).

Рахунки нагромадження. Рахунки нагромадження охоплюють усі зміни активів, пасивів та їх різницю — зміни чистої вартості капіталу. З лівого боку цих рахунків є графа під назвою «зміни в активах», де фіксуються всі зміни в активах як позитивні, так і негативні. З правого — графа «Зміни в пасивах і чистій вартості капіталу», де відбиваються всі зміни в пасивах(+ –) та чистій вартості капіталу. Заощадження є вхідним показником рахунків нагромадження, бо це балансуюча стаття за рахунками поточних операцій.

Рахунки нагромадження складаються з двох груп. Перша група включає рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок, де джерелом змін чистої вартості капіталу є заощадження та добровільні трансферти багатства. Друга група рахунків нагромадження складається з рахунків інших змін в обсягу активів та рахунку переоцінки. Ці рахунки відображають такі фактори, як відкриття та вичерпання ресурсів корисних копалин, знищення активів унаслідок війн, землетрусів тощо, змін у рівні та структурі цін, які впливають на активи.

Рахунок операцій з капіталом (табл. 2.10) відображає зміни в активах, пасивах і чистій вартості капіталу в розрізі кожного сектору та економіки в цілому. Заощадження є одним з факторів, який впливає на зміну чистої вартості капіталу, що й відображається в рахунку операцій з капіталом.

Таблиця 2.10

Зміни в активах Зміни в пасивах і зміни чистої вартості капіталу
P.51. Валове нагромадження основного капіталу K.1. Споживання основного капіталу (–) P.52. Зміни в запасах матеріальних оборотних засобів P.53. Придбання мінус вибуття цінностей K.2. Придбання мінус вибуття неcтво­рених нефінансових активів B.9. Чисті кредити (+), чисті борги (–) B.8. Заощадження, нетто D.9. Капітальні трансферти, що одержуються (+) D.9. Капітальні трансферти, що передаються (–) 10.1. Зміни чистої вартості капіталу за рахунок заощаджень і капітальних трансфертів

 

Стаття «Зміни чистої вартості капіталу за рахунок заощаджень і капітальних трансфертів» не є балансуючою, а тільки підсумком правого боку рахунка.

Рахунок операцій з капіталом дає змогу виявити чисті кредити, або чисті борги, зміни чистої вартості капіталу за рахунок заощадження й чистих капітальних трансфертів.

Чисті кредити, або чисті борги, визначимо в такий спосіб:

B.9 = B.8 + D.9(+) – D.9(–) – P.52 – P.51 + K.1 – P.53 + К.2 =
= В.10.1 – P.52 – P.51 + K.1 – P.53 + К.2.

Фінансовий рахунок (табл. 2.11) відображає збільшення фінансових активів і зміну фінансових зобов’язань. Унаслідок руху всіх фінансових потоків відбувається взаємне погашення фінансових зобов’язань, після чого залишаються тільки ті фінансові засоби, які не були спрямовані ні на кінцеве споживання, ні на інвестиції. Отже, чисті кредити (чисті борги) можна визначити також і за фінансовим рахунком як перевищення величини створених фінансових активів над усі прийняті фінансові зобов’язання.

Таблиця 2.11