Способи комунікативного впливу: переконування і навіювання.

Увага і уява учня, вплив зазначених психічних явищ на успішність оволодіння ІМ.

У дітей 6-8 років навчальна діяльність стає провідною і набуває характерних особливостей, її основні компоненти:

ü дії і операції, за допомогою яких учні оволодівають змістом навчання ІМ, ;

ü результати навчання та його контроль і оцінка;

ü структура навчальної діяльності та т. і.

Важливу роль у процесі опанування НМ відіграють увага і уява учнів молодшого шкільного віку, ступінь їх розвиненості.

Увага дітей цього віку ще не стабільна, дитина може утримувати увагу на певному виді діяльності протягом не більше 5-7 хв., після чого рекомендується зміна виду діяльності через введення фізкульт. хвилинки або музично-розважальної паузи відповідного і тематичного змісту.

У тематйчно-змістовому наповненні уроків слід акцентувати увагу дітей на тих переважно усних видах роботи (аудіювання, говоріння), що потрапляють у сферу вікових інтересів учнів, зрозумілі їм.

Основна тенденція в розвитку уяви молодших школярів полягає в переходах від і

переважно репродуктивних її форм до творчої переробки уявлень, від простого їх комбінування до логічно обґрунтованої побудови нових образів. Проте у процесі вивчення ІМ розвитку репродуктивної уяви слід надавати окремої уваги, це підтверджується рекомендаціями застосовувати переважно репродуктивні вправи на підготовчому та основному етапі початкового ступеня вивчення ІМ. Якщо не розвивати відтворювальну уяву на початковому етапі вивчення ІМ, то це неминуче призведе до гальмування у розвитку продуктивного мовлення на наступних етапах. Засвоєння молодшими школярами змісту прочитаного тексту потребує створення нових образів, учні успішно пораються з цими завданнями якщо вони уявляють собі ті події, про які йдеться. Якщо .активізувати уяву дітей під час вивчення іншомовного матеріалу, то вона допомагає-узагальнити отриману інформацію, а також краще її запам'ятати.

 

Науковці виокремлюють чотири основні способи комунікативного впливу: навіювання, переконування, наслідування,зараження (своїм настроєм). У педагогічній діяльності найважливішими є переконування і навіювання. Переконування передбачає звернення передусім до свідомості людини з опертям на її почуття , віковий досвід з метою формування в неї свідомого ставлення до норм поведінки , в тому числі і в процесі навчання. Іншими словами - зміни поглядів, зняття. перепон для находження нової інформації.

Навіювання- це звернення до неусвідомлюваної сфери психіки. Мета його- формування установок до дії. Це певна підказка, яку людина приймає при зниженій критичності.

В основу переконування покладено логіку доведення, що збуджує критичність сприймання, зумовлює свідоме осмислення проблеми. «Підказка», яка спирається на потреби і спонукає людину до дії, що в свою чергу можливі за умови довіри, яка знижує критичне ставлення до поданої інформації.

Форми переконування: роз'яснення, розповідь,бесіда, лекція,- доведення.

Форми навіювання: команда, наказ, вказівка, розпорядження, настанова, натяк, схвалення.

Переконуйння є ефективним за таких умов:

v переконаність самого вчителя, активна взаємодія під час осмислення проблеми, відчуття міри під час роз'яснення, підкріплення розмови дією, діяльністю учнів.

Застосовуючи навіювання слід виходити з таких міркувань:

- здійснювати вплив від першої особи, при цьому дивитися співрозмовникові в очі;

- в процесі говоріння слід наголошувати на ключових словах;

- форми прямого: навіювання мають бути лаконічними, вираженими у стверджувальній формі.

У роботі вчителя переконування й навіювання нерідко підкріплюють одне одного. Вплив на дитину шляхом переконування та навіювання слід має відбуватись при дотриманні відповідних правил:

1. Переконуючи-уникати суперечок;

2. Дотримуватись дружнього тону;

3. Давати можливість співрозмовнику висловити власні думки;

4. дивитися на речі очима дитини, щоб зрозуміти її.

 

Комунікативна взаємодія вчителя з молодшим школярем полягає у піклуванні, вияві влади старшої люблячої людини, яка не воює з учнем, а діє разом з ним, шукаючи шляхи усунення негараздів, подолання проблем під час вивчення ІМ.