Реалізація апаратно-програмного інтерфейсу
Забезпечення користувальницького інтерфейсу
Програмного (між різними видами програмного забезпечення).
Призначення операційної системи
ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ КОМП'ЮТЕРА
Операційна система (ОС) - це сукупність програмних засобів, що здійснюють керування ресурсами комп'ютера, запуск прикладних програм, їхню взаємодію із зовнішніми прибудовами й іншими програмами, забезпечують діалог користувача з комп'ютером, а також керування файлами. З одного боку, ОС має у своїй основі базове програмне забезпечення комп'ютера, що входити у його систему BIOS (базова система уведення-виведення інформації), з іншого боку, вона сама є опорою для програмного забезпечення вищих рівнів - прикладних і більшості службових програм.
Основні функції ОС полягають у забезпеченні функціонування кількох видів інтерфейсу:
● користувальницького (зв'язок між користувачем та апаратними засобами комп'ютера);
● апаратно-програмного (між програмним і апаратним забезпеченням);
Операційні системи здатні забезпечувати як пакетний, так і діалоговий режим роботи користувача. У пакетному режимі система автоматично виконує задану послідовність команд. Здатність ОС перервати поточну роботу й реагувати на дії, виконані користувачем за допомогою керуючих пристроїв сприймається як діалоговий режим роботи.
Сучасні дискові системи підтримують файлову систему, яка створює умови для зберігання даних на дисках, а також забезпечує доступ до цих даних.
Гнучкість апаратних і програмних конфігурацій обчислювальних систем підтримується за рахунок того, що кожен розробник устаткування прикладає до нього спеціальні програмні засоби керування – драйвери. Надання основних засобів для обслуговування комп'ютера – одна з функцій ОС. Зазвичай вона реалізується за допомогою включення в базовий склад ОС першочергових службових додатків, серед яких можна назвати засоби перевірки “стискування” дисків; керування віртуальною пам'яттю; кешування дисків; резервне копіювання даних.
Сучасні ОС можуть включати мінімальні набори прикладного програмного забезпечення, які можна використовувати для виконання таких простих практичних завдань, як робота з текстовими документами, простими зображеннями та ін.
Із розвитком апаратних засобів обчислювальних систем і засобів зв'язку функції ОС безперервно розширюються, а способи виконання таких функцій удосконалюються.
Система Windows активно спирається на технологію Plug and Play і працює в основному з пристроями, які відповідають її принципам.
Plug and Play - це стандарт комп'ютерної індустрії для автоматизації процесу додавання нових можливостей до вашого комп'ютера. Технологія Plug and Play виникла у зв'язку з історичними проблемами, пов'язаними з установками звукових карт на комп'ютери, що працювали під керуванням DOS або Windows 3.1.
Усі компоненти Plug and Play призначені для досягнення єдиної мети - забезпечити спільну автоматичну роботу комп'ютера, периферійних пристроїв і їх драйверів, а також операційної системи при мінімальному втручанні з боку користувача. Працюючи з системою, яка повністю відповідна вимогам Plug and Play, користувачі можуть не турбуватися про те, чи виникне при установці нового пристрою апаратний конфлікт з іншим пристроєм.